Що означає бути інтерсекс-людиною

Хто такі інтерсекс-люди та початок історії Марини

Синдром Майєра–Рокітанського–Кюстера–Гаузера (МРКГ) — це повна або часткова відсутність матки, шийки матки та піхви. А інтерсекс — це парасольковий термін, що об’єднує людей, які народилися з хромосомними, біологічними, гормональними особливостями, пояснила Юлія Пустовіт, голова громадської організації «Egalite Intersex Ukraine». У різних джерелах ідеться, що є до 40 або й більше варіацій формування біологічної статі людини.

Уже у дорослому віці Марина знайшла жінок зі схожим досвідом та дізналася, що її особливості статевого розвитку — це інтерсекс варіація. Загалом інтерсекс-людей у світі близько 2%, як і, наприклад, рудих людей.

Коли Марина дізналася про свої особливості статевого розвитку, в Україні ще не використовували таке поняття, як інтерсекс-варіація, і це просто сприймали як певний синдром. у 2012 році в Інституті ендокринології у Києві Марині поставили діагноз «безпліддя», а решту деталей та пояснень дівчині довелося шукати самостійно:

«Напевно, це було для мене дуже травматично. Я чітко пам’ятаю, як ми зайшли в кабінет, мені сказали, що я безплідна, і все. А те, який у мене синдром, я вже знайшла у картці й далі сама шукала, що це означає. Тобто комунікації не було. Мені це було важко, оскільки я дуже хотіла дітей з дитинства, створити щасливу сім’ю у здоровій атмосфері, а не так, як росла я».

Коли дівчина дізналася свою інтерсекс-варіацію, вона певний час вважала себе недостатньою, думала, що жоден «хороший чоловік» не обере її, не захоче звертатися до сурогатного материнства чи брати дитину з дитбудинку.

«Мені здається, це могло бути інакше, якби зі мною тоді поговорили батьки, старша сестра або лікарі. Але ніхто ні про що не хотів говорити, ніхто нічого мені не пояснював. Це були не ті часи, коли хтось скаже: «Не переживай, ти знайдеш свою людину, в тебе буде родина, і взагалі не важливо, народжувати самій чи стати мамою для дитини з дитбудинку», — розповідає Марина.

Прийняття себе

Інтерсекс-люди потребують не намагань їх «виправити», а прийняття та підтримки. Марині подолати важкий моральний стан допомогла психотерапія. Якщо з першим корпоративним психологом вона мало торкалася теми інтерсекссності, то з другою своєю психологинею детальніше почала обговорювати це питання.

«У один момент я прийшла до того, що хочу зробити камінг-аут. Це полегшить у якійсь мірі мені життя, хоч і не повністю. Я відчувала, що мені це треба, це була частина шляху до прийняття себе. Я хотіла розкритися перед людьми, щоб мені стало легше, щоб я побачила, людей, які мене підтримують, і які, можливо, не готові до цього», — пояснює Марина.

Вона говорить, що цей крок дійсно дуже допоміг їй прийняти себе. Вона отримала реакцію людей, пізніше — запит на інтерв’ю, де розповіла про свій досвід. Підтримка подруг теж стала важливою, вони намагалися якомога коректніше спілкуватися про інтерсекс-варіацію. Марина говорить, що у своєму колі була єдиною інтерсекс-людиною та єдиною, хто міг про це розповісти іншим та зробити принаймні знайомих більш обізнаними. Крім того, контент-менеджерка пише власні мемуари та сподівається їх видати у майбутньому, аби розповісти про інтерсексність ширшому колу людей.

Інтерв’ю жінки викликало, зокрема, й негативну реакцію, нерозуміння та образи, здебільшого з боку чоловіків. Скажімо, хтось вважає, що не варто говорити про інтерсекс-статус перед першим побаченням.

Як пояснює Марина, через відсутність матки гормональний фон дещо різниться. У неї є цикл, але вона його не відслідковує, тобто їй складно зрозуміти, чи у нормі фон, адже коли вона здає гормони, то не може зрозуміти, яка у неї фаза.

Чи потрібно робити операцію, щоб мати секс

Марина зауважує, що операція на піхві — складна та малодосліджена сфера, і невідомо, які вона матиме наслідки через певний час. Одна з гінекологинь, з якими спілкувалася жінка, казала, що, аби мати нормальне статеве життя, потрібно робити операцію, натомість дві інші лікарки були іншої думки: поки не спробуєш зайнятися сексом, операцію робити не можна, адже це великі ризики.

«Я вирішила, що я під ніж не ляжу. Поки я не знайду адекватного партнера, і поки ми не спробуємо, я операцію не робитиму, тому що це занадто серйозно, як на мене. І я знаю купу випадків, як дівчата впоралися без операції. Навіть є дві дівчини з України, й у них у стосунках все прекрасно. У однієї спершу були не дуже вдалі стосунки, але в інших усе добре. Їй не потрібна операція, у неї є повноцінне регулярне статеве життя, і жодних проблем», — розповідає Марина.

Загалом же робити операцію чи ні — індивідуальний вибір людини. Марина пояснює, що питання стосується проникнення, адже збудження є і зараз. Жартує, що якби була лезбійкою чи бісесуалкою, це б значно спростило їй життя.

Маркер третьої статі та право власного вибору

В Україні стать дитини й далі визначають шляхом візуального лікарського огляду та вказують, що вона є або чоловічою, або жіночою. У деяких країнах Європи інтерсекс-людям дозволили використовувати третій маркер у паспорті — «Х». Марина вважає, що таку можливість варто запровадити й у нас.

«Передусім, це спростить момент, коли народжуються діти зі змішаними статевими органами. Бували випадки, зокрема й в Україні, коли дитина народжувалася зі статевими органами двох статей, і лікарі з батьками вирішували, що вирізати, тому що нам треба поставити маркер у документі. Загалом інтерсекс-люди настільки недосліджені, що ми не знаємо, що з дитиною станеться у пубертатному віці», — каже Марина.

Вона пояснює, що може статися так, що дитина, якій зробили корекцію на користь жіночої статі, з віком відчує себе хлопцем, або ж навпаки. Крім того, частина інтерсекс-людей не приналежнюють себе ні для жінок, ні до чоловіків, і третій гендерний маркер дав би їм таку можливість і на рівні документів. Сама Марина вважає себе жінкою з інтерсекс-варіацією, але інші люди можуть ідентифікувати себе інакше.

«Але вся система у світі має перебудуватися, а це не всюди відбувається. Світ начебто бінарний, і до небінарності люди не готові, в принципі — до інакшості. Люди не сприймають цю інформацію як норму, пишуть гидкі слова, обзивають, тому, на жаль, інтерсекс-людям дуже складно, вони можуть соромитися того, ким вони є, не розповідати про це», — говорить Марина.

Право на власний усвідомлений вибір для інтерсекс-людей — одна з норм рекомендацій щодо рівних прав інтерсекс-людей, які в жовтні 2025 року ухвалили у Європарламенті. Це означає заборону медичного втручання без згоди людини та забезпечити відкладення будь-яких операцій щодо інтерсекс-дітей, доки вони не зможуть самостійно ухвалювати рішення.

Повністю випуск дивіться на нашому YouTube-каналі

Команда проєкту:

Ана Море — авторка ідеї, ведуча
Аліна Шевченко — операторка, монтажерка
Влад Бундаш — продюсер
Крістіна Інієу — YouTube-редакторка
Анастасія Рибакова — авторка візуального оформлення
Олександр Мусевич — автор музичного оформлення
Ліна Мачульська — digital-просування
Сніжана Бовкун — SMM
Михайло Тюнькін — текстова версія