«Для людяності не обовʼязково мати людську подобу»: про що «Танхельм. Первісний Дух» Юлії Романюк

«Вона народилася, ніби вийшла з вогню, а руки вкривало блакитне полумʼя. Вогонь драконів, вогонь колишніх повелителів світу і богів наших сусідів з пласкими обличчями»: «Танхельм. Первісний Дух» Юлії Романюк


«Я люблю і, сподіваюсь, трішки знаюсь на фантастиці і фентезі. І, як мільйони читачів і читачок, виросла на книгах Толкіна. (Якось розповім, як вплинув на мене маленьку Сильмариліон). Я дуже люблю епічне чи високе фентезі, де створюється окремий вигаданий всесвіт, не повʼязаний з реальним світом. І чим складніше він тим мені цікавіше. Тому так втішно мені було читати «Танхельм»: історію, перш за все, королівства з його расами, картою, магією та історією становлення.

Мені здається, що авторка у романі віддає шану майстрам: і «Професору», і Джорджу Мартіну, і Джоан Роулінг, і, звісно, своєму улюбленому автору Стівену Кінгу. Недарма столиця Танхельму КІНГтрас», — розповідає філологиня Тетяна Курманова.

«Танхельм це королівство морфів, наполовину людей, наполовину тварин: «гривасті вовки з червоним відливом на загривку, шакали з перебитими щелепами, сірі вовки з надірваними вухами, лис-альбінос, руді лиси, каракали з чорними вусами, гепарди з цятками по тілу».

«Він учував у вчинках бога певну долю суму, жалю, що він вчинив акт вандалізму над тваринами, створивши щось, що застрягло між двома подобами. Тварини з людськими кінцівками. Люди з хвостами та головами тварин. Розумні, як люди, дикі, як жителі лісу».

«І повірте для людяності не обовʼязково мати людську подобу», каже Тетяна Курманова.

«Одразу попереджу: часу на розкачування ніхто не дасть. Ми з перших сторінок потрапляємо у складний деталізований світ з багатьма персонажами.

Одноока лисиця Ейла і її непідконтрольна магія Леренове прокляття, її мати Кіпаріс та королева Джайна, темний маг Ергол, лис із сотнями облич Ідал…Таємниці та загадки…«Не все, що бачиш та чуєш, правда. Часто правда захована набагато глибше».

При цьому, тут немає суто позитивних чи негативних морфів та інших створінь: все непросто, як і у житті. Багато особистих травм, непорозумінь і складних характерів. 

І рожевих хепі-ендів теж не буде. (Я, до слова, такого фіналу не очікувала, і пару питань авторці при нагоді обовʼязково поставлю).

«Танхельм. Первісний Дух» авторський дебют Юлії Романюк. Вона має освіту в галузі комп’ютерних систем, але, як вона сама зазначає в інтерв’ю, вигадувати фантастичні світи було її пристрастю з дитинства:

«Одиничні (читати самостійні) романи, то не про мене. Я маю не просто відчути персонажа, особливо героя, а знати, що він їсть, чим дихає, де й коли народився, як його виховували, що йому болить і бажано всю історію його пращурів мінімум до четвертого коліна….Я люблю працювати з великими формами — мати якнайбільше часу тримати героїв за руку, жити в їхньому світі, досліджувати його й відкривати все нові й нові таємниці (у моєму випадку майже завжди загрозливі)», так пише Юлія Романюк.

І в цьому романі дійсно багато загроз, таємниць, пригод. Червоною ниткою проходить тема памʼяті, втрати особистості, відчуття приналежності..

«Духи вміють мислити, проникати у найпотаємніші частини свідомості, користуватися і підкорювати магію і тіло». 

«Первісний дух» — лише перша частина трилогії. У «Фабулі» вже вийшла друга частина — «Танхельму. Темрява ночі». Кажуть, що вона — значно темніша та масштабніша. Що ж, який би не був темний та непростий світ морфів, я обовʼязково хочу його досліджувати і далі. 

«Танхельм. Первісний Дух» Юлії Романюк треба читати, щоб потрапити у таємний темний всесвіт морфів у декораціях Середньовіччя. Сумно не буде», — каже авторка проєкту «Книжкова полиця» Тетяна Курманова.


Нові випуски та повтори програми «Книжкова полиця» з Тетяною Курмановою слухайте в етері Громадського радіо щодня о 9:25 та 16:45. 

Партнер проєкту «Книжкова полиця» — видавництво Фабула, бренд видавничої групи Ранок. Фабула — світ крізь історії.


 

Теги: