«Сьогодні в нас остання манґа в підбірці від видавництва VARVAR: «Бетмен. Руйнівник справедливості» Шімоґучі Томохіро та Шімідзу Ейічі. Я спочатку не зрозуміла: чому чергову історію про класичного американського супергероя розповідають манґаки? Бетмен, Джокер і Супермен на японський манер…Цікаво. Хіба можна щось додати до класичної вже вісімдесятирічної історії Бетмена з тисячами випусків? Недооцінила я цей ринок», — каже Тетяна Курманова, філологиня й авторка проєкту «Книжкова полиця».
«Ейічі Шімідзу та Томохіро Шімоґучі — це відомий японський творчий дует, який працює разом уже понад 20 років. У їхньому тандемі існує чіткий розподіл праці: Шімідзу виступає головним сценаристом, генерує ідеї, продумує сюжетні лінії та відповідає за деталізований дизайн роботів і техніки (це називається меха-дизайн). Томохіро Шімоґучі — головний художник, який перетворює сценарій на динамічні чорно-білі сторінки, малює персонажів та створює нуарну атмосферу.
Вони стали відомі завдяки вмінню осучаснювати класичні франшизи, додаючи до них елементи високих технологій і кіберпанку. Головним їхнім хітом була манґа «Ultraman» — це культовий японський національний супергерой, як Супермен для Америки. Образ Ультрамена теж існував ще з 60-х, але саме Шімідзу та Шімоґучі зробили його сучасним, технологічним і суперпопулярним. Тому не дивно, що саме їм одне з найстаріших видавництв коміксів — DC Comics — замовили «Бетмена» у форматі манґи.
Попри всесвітню популярність американських супергероїв, у самій Японії внутрішній ринок манґи є абсолютним гегемоном. Японські читачі звикли до свого формату, чорно-білого малюнка та специфічного темпу оповіді. Створення «Бетмена» у форматі манґи, напевно, подумали у видавництві — це ідеальний спосіб познайомити японців з американським героєм через зрозумілу їм візуальну мову. Водночас це працює і у зворотний бік: мільйони фанатів аніме та манґи на Заході, які ніколи не купували американські комікси, охоче купують «Бетмена», бо його намалювали автори Ultraman.
Японським авторам дали свободу від суворих правил всесвіту DC. Ця манґа — повністю самостійна історія: манґаки могли з нуля переписати походження героїв, змінювати характер, а читачеві не потрібно було знати передісторію.
Проте для зовсім непідготовленого читача, на мою думку, було всього занадто: швидкий темп з сенсовними розривами, багато бійок, відсутність знайомства (бо хто ж за 80 років не знає історію Бетмена, Джокера і Супермена?) Але фанати, напевно, зацінять. Шкода, що я не з їх числа.
«Бетмен. Руйнівник справедливості» таки відрізняється від традиційних історій про Бетмена: наприклад, у цій версії Робін — це не жива людина-помічник, а надпотужний штучний інтелект, якого Брюс Вейн створив для аналізу злочинності в Ґотем-сіті та прогнозування дій ворогів.
Звісно, Шімідзу та Шімоґучі привнесли сюди свій фірмовий стиль: беткостюм більше схожий на високотехнологічний екзоскелет, бетмобіль та інші ґаджети мають футуристичний, складний дизайн із безліччю деталей, усі бої побудовані на максимальному використанні комп’ютерних систем, датчиків і так далі.
Класичні герої тут теж інші (і не лише зовнішньо): наприклад, Джокер тут постає не просто божевільним анархістом, а загадковим кримінальним генієм, який, здається, знає про системи Бетмена більше, ніж сам Брюс. Супермен з’являється у сюжеті не як близький соратник, а як сила, з якою у Бетмена існують серйозні ідеологічні розбіжності щодо захисту світу.
Звісно, це не американський комікс, а манґа, отже це класичне чорно-біле полотно з надзвичайною деталізацією ліній, штрихуванням й динамікою рухів. Це сейнен, орієнтований на дорослих чоловіків, тому атмосфера тут більше похмура, історія є кривавішою та серйознішою за класичні супергеройські.
Західні автори коміксів виросли на американській культурі супергероїки. Натомість японські манґаки мають зовсім іншу школу. У профільних пабліках пишуть, що вони привнесли у Ґотем елементи, які рідко зустрінеш в оригіналі: культуру мехи та кіберпанку (як-от деталізовані екзоскелети, трансформації зброї). Іншу динаміку бою: у манзі акцент робиться на швидкості та епічних кадрах на цілу сторінку (сплеш-пейджі).
Глибшу психологічну ізоляцію: японські герої часто самотніші, а їхня внутрішня боротьба з власними демонами показана виразніше через специфічну режисуру кадрів.
Тож у результаті маємо унікальну детективно-нуарну-технологічну альтернативну історію про класичних супергероїв. Якщо чесно, я сама не дуже люблю героїчні всесвіти, але познайомитись з одним із них, ще й у японському виконанні — було цікаво.
Отже, «Бетмен. Руйнівник справедливості» Шімоґучі Томохіро та Шімідзу Ейічі я б радила купувати фанатам Всесвіту Бетмена, які шукають щось за межами класичного американського комікс-канону. Це темна нуарна манґа, замішана на меха- та Sci-Fi елементах і переосмисленні традиційних героїв.
Купуйте українські книжки — підтримуйте наших видавців, які кожного дня потерпають від російських обстрілів.
І нагадаю, що ви можете підтримати і Громадське радіо: долучайтеся до нашої спільноти на Base by Mono. Ваша підтримка допомагає нам розвивати незалежне медіа», — закликає авторка проєкту «Книжкова полиця» Тетяна Курманова.
Нові випуски та повтори програми «Книжкова полиця» з Тетяною Курмановою слухайте в етері Громадського радіо щодня о 9:25 та 16:45.
Партнер проєкту «Книжкова полиця» — видавництво VARVAR у складі корпорації Видавництва РАНОК. Комікси, манґа, манхва, книги та легендарні всесвіти Star Wars і Warhammer. Нехай буде з Вами сила!