У студії — народна депутатка від фракції «Голос» Юлія Клименко.
Про вибори на Донбасі
Представники окупованих територій — це, де-факто, представники проросійських сил. Вони сьогодні на стороні ОРДЛО, завтра перефарбуються у ще щось. Це люди, які не хочуть української незалежності. Як вони будуть контролювати український кордон, мені дуже складно зрозуміти. Кінець кінцем, все одно всі приходять до однієї ідеї: поки немає української влади на цих територіях і контролю, ніякої мови про вибори не може бути.
За 6 років з цих територій виїхало дуже багато людей, як мінімум біля 800 000 людей виїхали на російську сторону, 1,8 мільйона виїхали на українські неокуповані території. Біля 200 000 виїхали в Європу і далі. Ми не знаємо: ані яка кількість населення там проживає, ані скільки людей там народилося, ані скільки громадян там може голосувати, немає реєстру виборців. І це, фактично, за 6 місяців до тих виборів, які зараз оголошує Зеленський. Це просто фізично неможливо, навіть якщо сьогодні почати готувати вибори. Тому що там спочатку треба зробити перепис населення.
В Україні мирні люди, вони ні з ким ніколи не воювали. Вони завжди захищали свою землю. Питання громадянського конфлікту — типова така дезінформаційна пропагандистська штука, яку закидають Україні. Не треба на це вестися, треба спокійно далі продовжувати свою лінію. Безумовно, це наші території, наші громадяни, і ми повинні зараз вже почати мирний план, яким чином ми будемо реінтегрувати землі у випадку, якщо ми контролюватимемо кордони. Що ми будемо робити на наступний день? І це має бути розписано поденно. І це проговорювати вже завтра.
Про репарації
Уявіть собі — завтра звільняються території, диво сталося. Люди, переселенці, починають приїжджати додому і бачать, що там хтось живе. А далі починається конфлікт, коли одні люди скажуть іншим: «Виселяйтеся», а у відповідь почують: «А чого я маю виселятись, мені продали будинок».
Наш законопроєкт 3057 про це й говорить: нам треба давно зробити Агенцію з репарацій, де буде обговорюватися саме методологія збитків, реєстри збитків, яким чином це буде в мирний спосіб вирішувати такі конфлікти, як я описала раніше. Щоб це не спотворювало ситуацію і не приводило до нових конфліктів. Нам треба все продумати наперед.
Про план з 12 пунктів
Росія не може бути донором на тих територіях, які вона окупувала. Тому що вона окупант і має виплачувати репарації. Донорство — це зовсім інше міжнародне право. Я взагалі вважаю, що цей план про «12 кроків» був зрежисований російською стороною, вони навіть цього не приховують. Я читала інтерв’ю ініціатора цієї ідеї, він абсолютно чітко сказав: «це наш план». Його просувають, бо українська влада немає свого плану. Якби українська влада приїхала на Мюнхен зі своїми кроками, то всі ці російські кроки не мали б місця на життя.
Наш законопроєкт — це проактивна позиція.
Припинити стріляти точно треба. І не на 7 днів. А на 6-12 місяців. Коли у вас є стале припинення вогню, тоді можна говорити про якісь подальші кроки. Якщо Росія не може припинити стріляти навіть на 3 дні, і у нас з початку нового року загинуло… вже пішов другий десяток людей. То про що ми говоримо? Мирного процесу немає, на жаль.
Про можливу зустріч Володимира Зеленського і Ніколая Патрушева
Це на рівні пліток, якщо немає якихось доведених фактів. Розвідки країн, і служби безпеки країн, я думаю, мають достатньо інформації, для того, щоб прокоментувати, якщо ця зустріч була. Виглядає це дійсно неприпустимо.
Якби Офіс президента прокомунікував це, 90% питань зникло б. Якби вийшов президент і сказав: «Я був в Омані, відпочивав, тому що я втомився», то не було б питань. Ти людина заможна, чому ні? Ми всі живі люди, так само і президенти. Але це зараз нагадує ситуацію з «порошенківськими» Мальдівами.
Повну розмову слухайте в аудіофайлі