У студії колишній генеральний директор «1+1 медіа», народний депутат IX скликання від фракції «Слуга народу» Олександр Ткаченко.
Про МФО «Цінності. Гідність. Родина»
Олександр Ткаченко: Працюючи на «плюсах», ми цьому (рівності — прим. ред.) приділяли достатньо уваги. У нас була рівна кількість жінок і чоловіків, рівні зарплати, ми достатньо проактивні були в соціальному плані, стосовно захисту і рівності в гендерному питанні, тому для мене це питання вирішене. Це не закриває очі на домашнє насильство, на стосунки між чоловіком та жінкою в родині, на необхідність того, щоб наше покоління зростало в кількості і якості. Я за це.
Про Стамбульську конвенцію
Напевно, готовий проголосувати. Там не страшно, але багато священників і представників традиційних поглядів на сім’ю достатньо активно та агресивно виступають проти.
Про боротьбу за владу в Києві
Київ — місто, в якому я народився. Мені за нього соромно, мені б не хотілося продовжувати жити в такому місці. І, очевидно, що зміни, які стосуються самоуправління міста, боротьби з корупцією, забудовами, з корками на дорогах, за чисту воду — давно вже перезрілі.
Коли я нещодавно був у Варшаві (а до того я був 5-7 років назад), я місто не впізнав, там хочеться жити. Там розвинена інфраструктура, якісні дитячі садочки, будується метро. Місто стає своєрідним міжнародним діловим хабом у Східній Європі. Ці зміни настільки наочні і настільки віддаляють сьогоднішній Київ від сьогоднішньої Варшави, що, коли нам здається, що ми живемо у 2020 році — це не так, насправді.
Тетяна Трощинська: Тобто інтерес до крісла міського голови у вас зберігається?
Олександр Ткаченко: Так.
Тетяна Трощинська: Як ви це бачите технічно, з точки зору ваших планів?
Олександр Ткаченко: Самим фактом свого існування і активності ми стимулюємо нинішнє керівництво до якихось рухів. Вони почали удавати, що щось будують, закінчили будівництво. Намагаються реагувати на запити киян. Заговорили про Генплан. Щоправда, як завжди, роблять це недолуго і через голову, без реального обговорення. Зі зберіганням класичної традиції нинішньої київської влади: «Якщо не вкрав, то життя неповне».
Тетяна Трощинська: Віталій Кличко говорив, що ви, Андрій Богдан і забудовник Андрій Вавриш тисли на нього. Було таке?
Олександр Ткаченко: Де я, і де тиск на чемпіона з боксу?
Тетяна Трощинська: Це ж міг бути телефонний дзвінок.
Олександр Ткаченко: Не знаю, я з ним не спілкувався. Андрій Богдан казав, що йому від Кличка пропонували 20 мільйонів. Кличко з цього приводу казав, що такого не було. Справа не в тому, який рейтинг зараз у Кличка, а в тому, що ступінь недовіри понад 50%.
Про Коломойського
Тетяна Трощинська: Як би ви описали свої стосунки з Ігорем Коломойським?
Олександр Ткаченко: Своєрідні.
Тетяна Трощинська: Це вичерпно, але недостатньо вичерпно.
Олександр Ткаченко: У цих стосунків була певна еволюція. Я все ж таки прийшов на канал на запрошення американських інвесторів, і залишився на каналі на запрошення Коломойського. Він достатньо колоритна фігура. Але, водночас, в нього дуже швидкий розум, він готовий вчитись і багато чому ми вчилися разом: розумінню, що таке телебачення, як налагоджувати стосунки, розуміти одне одного.
Тетяна Трощинська: В інформаційному просторі є дуже багато про те, що Ігор Коломойський використовує чи намагається використати президента для якихось своїх особистих помст, воєн з МВФ, Порошенком. Є тут зернина правди?
Олександр Ткаченко: Ігор Валерійович настільки неоднозначна і яскрава особистість, що, в принципі, йому готові приписувати багато речей, які не є реальністю чи правдою.
Тетяна Трощинська: Та що там приписувати, він все в інтерв’ю говорить.
Олександр Ткаченко: Ви маєте зважати на те, що він говорить в інтерв’ю як шахіст. Чи він говорить те, що ви хотіли б почути, чи щоб донести свою точку зору, яка є контроверсійною.
Тетяна Трощинська: От, наприклад, він каже, що дефолт — позитивна річ, і «Україна повинна ставитись до кредиторів, як Греція». Що ви думаєте з цього приводу?
Олександр Ткаченко: У мене інша точка зору стосовно цього питання. Я вважаю, що для того, щоб Україна могла нормально передбачати своє майбутнє, прозорі відносини з МВФ достатньо необхідні. Якщо припиниться ця співпраця, в нас будуть проблеми і з курсом, і зі всім іншим. З іншого боку, є дійсно приклади Греції, а нещодавно і Лівану, які оголосили дефолт заради того, щоб продовжити можливість фінансувати соціальні програми для людей, і в них ситуація була набагато гірша, ніж навіть зараз є в Україні.
Не з усім, що говорить Ігор Валерійович, я згоден.
Тетяна Трощинська: Чи є група впливу Коломойського у парламенті? 28-23-30 депутатів?
Олександр Ткаченко: Ми бачимо за голосуваннями «Слуги народу», що можна те чи інше голосування приписувати до різних груп впливу, їх називають кілька, не буду продовжувати ці навіювання, хто за ким стоїть. З того, що я бачив у Раді, було кілька голосувань, з приводу яких були «розборки» на фракціях, але там жодних прізвищ не звучало, і люди, які голосували, доносили власну точу зору. Так само кажуть, що люди, які не голосували за відставку уряду чи Рябошапки, є, як зараз кажуть, «соросятами» чи «групою Сороса». Це так само викликає в мене посмішку, як і у вас зараз.
Тетяна Трощинська: Ви ж також голосували за відставку уряду.
Олександр Ткаченко: Так, тому що є політичне рішення. До того моменту, поки це не буде суперечити моїм уявленням про принципи і цінності, я буду підтримувати політичну лінію президента і фракції. У нас є певні домовленості стосовно того, що, якщо більшість фракції голосує за, ми голосуємо за.
Тетяна Трощинська: Арсен Аваков на своєму місці?
Олександр Ткаченко: Я з ним пережив 2014-2019 роки, і моє ставлення стосовно того, яку роль він зіграв у ті часи, не дозволяє казати нічого іншого, окрім того, що він на своєму місці.
Повну розмову слухайте в аудіофайлі