Те, що відбувається останні півроку в політикумі, можна вважати реваншем олігархів – Іванна Климпуш-Цинцадзе

Андрій Куликов: Віче, яке відбувається сьогодні на Майдані – за чи проти чого?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Віче називається «Ні капітуляції», але це радше віче за те, щоб Україна далі продовжувала захищати себе і відстоювати свій національний інтерес, відстоювати поновлення своєї територіальної цілісності, незалежності і суверенітету у визнаних світом кордонах на засадах як міжнародного права, так і нашого національного інтересу. А після погодження так званої «формули Штайнмаєра» Україною, (а ми вважаємо її «формулою Путіна») ті позиці, які мають гарантувати безпечність проведення виборів на окупованих територіях сходу, випали сьогодні з уваги українського керівництва. Ба більше, ті зусилля по відведенню військ, які сьогодні оголошує українська влада, також викликають дуже серйозне занепокоєння. Адже обстріли не припиняються, і не припиняються вони саме на тих ділянках, на яких 7 жовтня мають бути відведені українські війська. Відведення не може відбутися, якщо немає принаймні семи днів тиші, а ми бачимо, що і вчора, і сьогодні в цих точках, зокрема, в Золотому є і загиблі, і поранені.

• Обстріли не припиняються, і не припиняються вони саме на тих ділянках, на яких 7 жовтня мають бути відведені українські війська

Крім того, нам не зрозуміло, і ніхто з чинних діячів влади не пояснює, куди спаме відводяться ці війська. Міністр закордонних справ України пан Пристайко каже, що, певно, треба будувати якісь фортифікаційні споруди на тих місцях, куди відводяться війська, адже, як каже він, якщо нас знову обмануть, ми мали б звідти наступати. Так от неможливо відводити війська в чисте поле, це підтверджено вже неодноразовим досвідом війни з Російською Федерацією.

Андрій Куликов: Якщо ми неодноразово переконувалися, що з Росією домовлятися марно, навіщо ми досі з нею намагаємося вести переговори?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: На Росію можна виключно тиснути, вона розуміє лише мову сили, а в мові дипломатії Російська Федерація, на жаль, весь час переграє усіх своїх візаві. Тому для нас було принципово протягом останніх років мати ось цей міжнародний спільний фронт тиску на Російську Федерації. І саме такий підхід мав дати результат того, що Росія мала б повернутися до поваги міжнародного права і нарешті забрати свої війська та озброєння з нашої території.

Зараз виглядає так, що ми ось цю спільну силу і спільний тиск суттєво послабляємо своїми поступками. А якщо ми самі не будемо чітко стояти на захисті своїх інтересів і їх чітко усвідомлювати, то, очевидно, ніхто інший за нас це не зробить.

Андрій Куликов: Що ви не встигли зробити як віце-прем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Напевно, кілька речей. Ми дійсно орієнтувалися на те, що вибори будуть у жовтні, і в мене були плани щодо надання пропозицій до наступного бюджету щодо забезпечення того, щоб українські державні інституції самі робили переклади європейського права на українську мову. Це те, без чого не можна ефективно рухатися у виконанні Угоди про Асоціацію. До цього часу ми послуговувалися допомогою різних технічних проектів ЄС для цього. І зараз ми звернулися в комітеті з листом до прем’єр-міністра, щоб вони все ж таки передбачили ці кошти.

Також недостатньо нам вдалося захистити тих людей, які працюють в урядовому офісі з питань координації європейської євроатлантичної інтеграції, оскільки Верховна Рада зараз ухвалила закон про так зване перезавантаження державної служби. Я його називаю законом «про скасування державної служби», що дозволяє замінити суттєву частину людей, яких ми збирали просто як намистинки до намиста, тому що фахівців такого класу дуже складно знайти в Україні. Тепер я не знаю, як буде далі розвиватися їхня доля.

І, звичайно, мені б хотілося, щоб був створений такий орган виконавчої влади, який би відповідав за європейську інтеграцію. Але і в попередньому уряді не було достатньої політичної волі для того, щоб створювати такий орган, і зараз я бачу, що на цю ідею не звертають увагу в новому уряді.

Також мене турбує, що в новій програмі дій уряду, на жаль, колеги відмовилися від пріоритету політики забезпечення рівності чоловіків і жінок.

• В новій програмі дій уряду, на жаль, колеги відмовилися від пріоритету політики забезпечення рівності чоловіків і жінок

Андрій Куликов: Ви досить довго керували Ялтинською європейською стратегією – це міжнародна мережа, покликана сприяти розвитку справедливої, демократичної та процвітаючої України. Вона безпосередньо пов’язана із Віктором Пінчуком. Щодо Віктора Пінчука є, на мою думку, справедливе судження, що він доволі справно розставляє своїх людей по всіх політичних силах. Але щодо вас мені жодного разу не довелося чути, що ви є людиною Пінчука в парламенті. Я чогось не знаю, чи вам все ж таки вдалося зберегти незалежність з таким наполегливим олігархом?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: В 2014-му році, коли я вперше прийшла до парламенту, були закиди, що я – людина Пінчука. Але десь протягом року дуже багато людей зрозуміли за діями, що я не є представником нічиїх інтересів, окрім як інтересів українського народу. Для мене особливо важливою є моя репутація, тому що я є людиною в третьому поколінні державних діячів та політиків. Мій дід Дмитро Климпуш був головним комендантом Карпатської січі в Карпатській Україні в 1938-39-му роках, він відсидів після того за це в сталінських таборах, і на жаль, повернувся в дуже хворому стані, після чого невдовзі помер. Тому в мене це питання відстоювання інтересів України, розбудови реальної української держави виховувалося в родині. А батько був першим міністром української незалежної держави, а потім був послом і народним депутатом.

Андрій Куликов: А хто важливіший в нашому суспільстві – такий олігарх як Пінчук, чи віце-прем’єр-міністерка з питань європейської євроінтеграції?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: На жаль, впливи олігархів в нашому суспільстві дуже серйозно збереглися. На жаль, я бачу, що те, що відбувається протягом останніх півроку в українському політикумі, можна вважати олігархічним реваншем. В мене таке відчуття, що олігархи за змовою просто домовилися поміняти управлінців, які будуть виконувати їхні доручення, тому що попередні управлінці були не настільки керовані, як їм би хотілося. І поки ми не позбавимося цього впливу олігархів, країні буде дуже важко розвиватися. Я бачу той відкат, який зараз відбувається, на догоду олігархічним інтересам, зокрема, того ж пана Коломойского і частково пана Пінчука. Це не додає впевненості і абсолютно не гарантує того припливу інвестиційних мільярдів, які обіцяє нам новий уряд під керівництвом пана Гончарука.

• Я бачу той відкат, який зараз відбувається, на догоду олігархічним інтересам, зокрема, того ж пана Коломойского і частково пана Пінчука.

Андрій Куликов: Але хтось може сказати, що реванш олігархів відбувається проти одного олігарха – Петра Порошенка, який керує, зокрема, і вашою фракцією.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Петро Порошенко був на посаді президента України не олігархом, а саме президентом держави. І те, що зараз відбуваються нападки і намагання звинуватити у всіх гріхах саме Петра Олексійовича, честі нікому не робить. Адже п’ять місяців в нас є новий президент, півтора місяці новий парламент, влада сконцентрована в руках зовсім інших людей, а в нас і далі продовжують активно звинувачувати в усіх гріхах Петра Порошенка і його команду. Як на мене, це — видавати бажане за дійсне.

Андрій Куликов: Коли ви були в уряді, наскільки прислухався до вас прем’єр-міністр? І чи вам пропонували списки інших політичних сил, крім «Європейської Солідарності»?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Мої пропозиції стосовно моїх компетенцій в уряді щодо європейської євроатлантичної інтеграції і забезпечення політики гендерної рівності, завжди сприймалися прем’єр-міністром Гройсманом. Разом з тим, не можу сказати, що це було легко — домогтися того, щоб вони ставали пріоритетними. Я пригадую, коли ми щороку готували пріоритетний план дій уряду, треба було завжди уважно слідкувати, щоб ці компоненти не вилетіли з програми дій уряду Гройсмана. Доводилося трохи наполягати, трохи емоційно дискутувати і з прем’єром, в тому числі, але вдавалося виходити на позитивне рішення.

Що стосується інших політичних сил, то так, були пропозиції, але, я думаю, що послідовність позиції і напрямку є важливим і для твоєї репутації, і для руху вперед саме з ідеологічних мотивів саме з тією політично силою, яка їх сповідує. Я не є партійною особою, я жодного разу ще не була у жодній партії, але я є у фракції «Європейської Солідарності».

Андрій Куликов: Оскільки ви свого часу були журналісткою ВВС, то як ви оцінюєте те, як нинішня влада будує відносини із журналістикою, і те, що керівником комітету свободи слова у Верховній Раді є Нестор Шуфрич?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Мені дуже прикро спостерігати за тим, як нова влада вибудовує свої взаємини з медіа. Ми чули ці жахливі слова керівника Офісу президента України, який чітко сказав, що медіа взагалі їм не потрібні і вони самі справляться у спілкуванні з суспільством. Я бачу, як це так зване спілкування з суспільством вибудовується через фейкові інтерв’ю, через односторонні відеоролики, без зворотного зв’язку, без готовності вступати в серйозну дискусію з суспільством. Причому це йде від президента Зеленського, і цей стиль розповсюджується дедалі більше і на представників політичної сили «Слуга народу». Десь цей стиль характерний вже і для деяких міністрів нового уряду. Як на мене, це спроба руйнації «четвертої влади» в країні, і зараз все буде залежати від того, як далі себе будуть поводити журналісти – ви вони будуть грати за правилами, які їм нав’язує влада, або диктувати владі свої правила.

• Як на мене, це спроба руйнації «четвертої влади» в країні, і зараз все буде залежати від того, як далі себе будуть поводити журналісти

Щодо Нестора Шуфрича, то я взагалі погано сприймаю «Опозиційну платформу – «За життя» як опозиційну силу. Я вважаю, що «Окупаційна платформа» і це представники Кремля, тому я не розумію, як це призначення було взагалі можливо.

Андрій Куликов: Яке ваше ставлення до Суспільного мовлення? В першому турі президентських виборів Петро Порошенко, як і Володимир Зеленський, проігнорував запрошення Суспільного прийти на дебати.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Я належу до тих, хто щиро вболівав, щоб було ухвалено закон про Суспільного мовника, до тих, хто щиро намагався в уряді добиватися того, щоб цей суспільний мовник був бюджетно забезпечений. Як на мене, Суспільний мовник — це ще одна гарантія розвитку критичного мислення в суспільстві.

• Суспільний мовник — це ще одна гарантія розвитку критичного мислення в суспільстві

Андрій Куликов: Ваше ставлення до ринку землі?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Я за те, щоб ринок землі був запроваджений в Україні, Україна дійсно втрачає від того, що ринку землі немає. Але я вважаю, що має бути створена серйозна прозорість забезпечення цього ринку і запобіжники від зловживання тих, у кого є сьогодні кошти для того, щоб скупити максимальну кількість земель.

Андрій Куликов: Якби вам зараз запропонували увійти до складу уряду у якості фахівця з впровадження європейської інтеграції?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Я не бачу, що в цього уряду є карт-бланш на рух України до Європейського Союзу.

• Я не бачу, що в цього уряду є карт-бланш на рух України до Європейського Союзу

Андрій Куликов: Хто має такий карт-бланш видати?

Іванна Климпуш-Цинцадзе: Уряд прийняв такі правила гри, що вони готові приймати карт-бланш від президента і що вони є продовженням Офісу президента.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.