Україноцентризм як спосіб вивести країну з чистилища: інтерв’ю з Павлом Жебрівським

Чому партія Павла Жебрівського утрималась від участі у парламентських виборах та через що він не критикує Порошенка? Як володіння фармацевтичним бізнесом сприяє фінансуванню політичної діяльності та чому політик вважає необхідним заключним етапом звільнення окупованих територій нетривалу мілітарну операцію? Відповіді на ці питання у майже годинній розмові з головою Донецької обласної військово-цивільної адміністрації з 2015 по 2018 рік Павлом Жебрівським

Ведучі

Андрій Куликов

Гостi

Павло Жебрівський

Україноцентризм як спосіб вивести країну з чистилища: інтерв’ю з Павлом Жебрівським
https://static.hromadske.radio/2019/09/hr-ir-19-01-09_kut_zoru.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/09/hr-ir-19-01-09_kut_zoru.mp3
Україноцентризм як спосіб вивести країну з чистилища: інтерв’ю з Павлом Жебрівським
0:00
/
0:00

— Коли я читав про вас у Вікіпедії, я звернув увагу на те, що у розділі політична кар’єра останній рядок такий: з 19 грудня 2018 року розпочав активну фазу підготовки до виборів до Верховної Ради 31 жовтня 2019 року. Як ми знаємо, вибори відбулися не 31 жовтня. Куди ж пішли плоди активної фази підготовки?

— Я не зовсім переконаний, що дострокові вибори були оголошені достатньо чисто і прозоро. Крім того, ми були б готові на жовтень. Кампанія була дуже швидкоплинна. У мене таке враження, що частково полуда на очах з’явилася у людей. Вони багато чого не бачили. Потреби йти на ці вибори не було. Через це ми у партії Республіканська платформа прийняли рішення, що у дострокових виборах ми участі брати не будемо. Зараз ми продовжуємо готуватися до місцевих виборів.

Можливо, знову будуть оголошені не зовсім прозоро, не зовсім досконало дострокові місцеві вибори, хоча навряд нинішня влада зможе оголосити дострокові місцеві вибори, тому що у них навіть не вистачає людей для того, щоб призначити виконавчу гілку влади, не кажучи про те, щоб підготувати кандидатів в міські голови, кандидатів в депутати.

— Їм вдалося зібрати дуже багато людей для того, щоб тепер мати монобільшість у Верховній Раді.

— Так. Але наскільки ці люди є єдиними? Коли ти готуєшся до якоїсь кампанії, чи до президентської, чи до парламентської, навіть на місцевих виборах, люди мають бути подібні ідеологічно і по духу, тоді зрозуміло, куди йде держава, куди ти ведеш за собою людей. А коли ти приходиш, виграєш, там зібрано мох і болото, один тягле ліворуч, інший праворуч, навіть не знають, яку політику будуть проводити, то можна вийти на Хрещатик і сформувати з велосипедистів, які сьогодні тут були, 5 Верховних Рад, але це не значить, що сьогодні люди розуміють, для чого вони пішли до парламенту, що вони там хочуть реалізовувати, який вектор розвитку країни забезпечити.

— Не пішовши на вибори, Республіканська партія втратила не лише шанс бути представленою у парламенті, але і змогу здобути державне фінансування, на яке за попереднім законом мають ті партії, які здобули більше 2% голосів виборців. Ви навіть на це не розраховували?

— Ймовірно, можна було розраховувати, тому що на національно-демократичному флангу якихось таких серйозних команд не було. В цьому напрямку можна було б поборотися за оце державне фінансування. Але сьогодні суть не в фінансуванні.

Є мінуси в нинішній парламентській кампанії, але є і плюси. Уже таких величезних фінансових ресурсів для того, щоб провести вибори, не потрібно. Раніше десятки, а дехто і сотні мільйонів доларів, витрачали на парламентську кампанію. На цей час таких грошей не потрібно.

Ключове завдання — це ідеї, визначити вектор розвитку, що ми хочемо, для чого ми йдемо до парламенту, яким чином облаштувати наше життя, куди спрямувати. Якраз для випрацювання оцієї філософії розвитку держави, щоб збудувати успішну Україну, фінансовий ресурс не потрібен.

Вже не потрібно утримувати великі офіси в регіонах, для цього є Skype, є інтернет, перебуваючи вдома, можна спілкуватися з однодумцями. Щоб сформувати команду, яка готова приділяти час випрацюванню формули успіху України, фінансовий ресурс навряд потрібен. Я, до речі, подивився, яким чином партії минулого скликання витрачали гроші, коли пройшли до парламенту, в основному на рекламу в телевізорі.

— Багато хто з цього секрету не робить. І не лише в Україні. Я знаю ситуацію у Великій Британії, там ідеться не про державне фінансування, а про доступ до так званих партійних політичних програм на телебаченні. І це право надається лише партіям, які представлені в парламенті. Ті, хто не представлені, кажуть: як же ми будемо представлені, коли нам не даєте права бути на телебаченні.

— Так, все ж таки сьогодні 72% людей роблять свій вибір завдяки телевізору. Непредставлення в телевізорі виключає тебе із політичного життя. Йдеться про дослідження Демократичних ініціатив, Центру Разумкова, яке дає цю цифру. Безумовно, в телевізійному форматі потрібно бути, але, на моє переконання, краще виробити алгоритм життя України, і вже з цією формулою приходити до людей. На цих виборах люди не фокусували свій погляд на смислах, голосували за форму, за інакшість.

Що на парламентських, що на президентських виборах дискусії про те, яким чином розвиватися Україні, яку відповідальність має взяти на себе той, хто йде у владу, і суспільство, не було. Я багато був в ефірах і говорив і перед президентськими виборами, і перед парламентськими, що нам потрібно отримати три відповіді: мир через перемогу в Україні, зменшення рівня корупції та подолання бідності. Я не почув достатньо серйозної аргументації, завдяки чому це все зробиться. Переважно спрацювало проти всього поганого і за все хороше.

— У чому полягає, на вашу думку, український успіх?

— Економіка, армія, правоохоронні органи — все, що є в будь-якій державі, для того, щоб людина відчувала себе щасливою. Ми маємо сформулювати, в чому українське щастя. Українець повинен бути вільним. Він від природи вільний, але він повинен відчувати себе вільною людиною. Українець повинен бути заможним, щоб не стати рабом грошей, але мати їх достатню кількість для того, щоб подорожувати, вчитися, задовольняти свої потреби. Людина, яка є вільною і заможною, і є успішною.

Всю розмову слухайте в доданому звуковому файлі.