Моніторингова робота громадських та правозахисних організацій показала, що прогалини в українському законодавстві викликають системні проблеми та порушення прав мешканців тимчасово окупованих територій Криму та внутрішньо переміщених осіб з Криму
Які саме, розповість юрист Української Гельсінської Спілки Максим Тимочко.
Вікторія Єрмолаєва: Є 10 кроків, про які розповідають правозахисники, зокрема, було презентоване ціле дослідження, тож прошу почати з найголовнішого, на вашу думку.
Максим Тимочко: Я почну з першого пункту – це активація процесу по прийняттю закону по соціальному і правовому захисту політв’язнів з тією метою, щоб надати їм правовий статус і соціальну підтримку членам їх родини. Відповідний законопроект зареєстрований в парламенті у липні цього року, і хоч його потрібно вдосконалювати, але він вже задекларував такі цілі як допомога родинам, правовий статус самого політв’язня, оплата витрат на правову допомогу на окупованій території на території Російської Федерації.
Другий пункт – статус нерезидента, який і досі зберігається. Банки блокують рахунки кримчан, потрібно йти до банку, показувати довідку переселенця та іноді додавати ще декілька документів, щоб підтвердити, що ви тут знаходитеся, сплачуєте податки та працюєте. Коли вони приймали закон про вільну економічну зону «Крим», то вони в цій частині хотіли боротися з тероризмом, запобігти зловживанням, а вийшло, що тільки зашкодили людям та створили незручності для тисяч громадян.
Третя проблема – ми звертаємо увагу на практику органів пенсійного фонду, які без всіляких проблем спілкуються з окупаційною владою, вимагають документи, визнають їх, а в той час, коли потрібно спростити процедуру визнання факту народження або смерті на окупованих територіях, вони говорять, що це незаконні акти.
Четвертий пункт – ми звертали увагу на спрощення процедури в’їзду для іноземних адвокатів і журналістів, щоб можна було висвітлювати більш оперативно події, які відбуваються на окупованій території, а також дати доступ для іноземних адвокатів. Цей доступ існує, але процедура доволі тривала. Ми пропонуємо для таких осіб спростити доступ, зробити так, щоб адвокати повідомляли українській уряд, що вони мають їхати на окуповані території, і відповідно про це будуть знати органи прикордонної служби. А не оформлювати спеціальний дозвіл близько десяти днів.
П’ятий пункт – запровадження адміністративної процедури для визнання документів, які підтверджують факт народження і факт смерті на окупованій території. Ми нещодавно робили аналіз судової практики, чому судова процедура визнання цих документів наразі є не дуже ефективною. По-перше, ми ставимо питання, що ця процедура є дорога і складана для заявників. Також не факт, що суддя правильно застосує законодавство України і норми міжнародного права. Адже судова практика поділилася на дві частини – в одних випадках суди без проблем легалізують цей документ, виносять рішення про встановлення факту народження та видають його через декілька днів, в інших випадках процес затягується, судді залучають свідків, щоб підтвердити факт народження або смерті, або вимагають генетичну експертизу, щоб довести, що це дійсно рідна дитина, що коштує недешево.
Ми пропонуємо спростити цю систему. Для чого звертатися до суду, якщо суддя не здійснює в даному випадку правосуддя? Він нічого не досліджує. Ми пропонуємо ввести адміністративну процедуру так, щоб і держава могла захистити свій інтерес, і щоб заявникам було просто. Наприклад, потрібно ввести реєстр тих заявників, які звернулися до органів реєстрації актів цивільного стану і реєструвати ті документи, які були подані, щоб ми могли контролювати цей процес і щоб не було якихось зловживань. Так дешевше для заявників, тому що ми зараз сплачуємо багато податків на такі процедури. Адже ми оплачуємо роботу судді, роботу секретаря, роботу помічника, роботу працівників РАЦСУ, тобто це довгий процес, а іноді справа може піти і в апеляцію, і в касацію, якщо суддя прийняв незаконне рішення.
До слова, проголосований закон 7163 – про так звану «реінтеграцію Донбасу» задекларував, що ті документи, які надаються в частині факту народження і смерті, будуть прийматися органами реєстрації цивільного стану. Це означає, що була задекларована саме адміністративна процедура, а не судова. Для Криму такої норми немає. Але поки що і для Донбасу ця процедура не працює, тому що, по-перше, закон ще не підписаний президентом, а по-друге, потрібно, щоб Мінюст розробив процедуру, як цей порядок буде здійснюватися.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.