Про виставку «100 років Української революції. Відроджена держава» розказує кандидат історичних наук, завідувач відділу історії України ХХ ст. НМІУ Олександр Іщук.
Більшість артефактів, представлених на виставці, ніколи не експонували за часів СРСР, а деякі експонати лише дивом збереглися у фондах музею і не були знищені радянською владою. На виставці відвідувачі зможуть побачити документи, марки, гроші, друковані видання УНР, однострої, нагороди, відзнаки, зброю доби Армії УНР і УГА.
Михайло Кукін: Які артефакти можна буде побачити на виставці?
Олександр Іщук: Це ті унікальні речі, які збереглися у фондовій колекції музею. Найцікавіший експонат — це мабуть прапор, який знаходиться у центрі експозиції. Це прапор цього періоду 1917-1920 років, який дивом не спалили у радянський час. Це прапор Мошинського сільського козачого куреня.
Михайло Кукін: Він десь у запасниках зберігався?
Олександр Іщук: Заховали його дуже далеко, ніхто його дуже довго не бачив, тільки зараз от будемо показувати. Є в експозиції оригінальні гроші, марки, печатки того періоду. Є друкарська машинка, яку використовував Левко Чикаленко під час роботи в генеральному секретаріаті Української Центральної Ради. Це дійсно унікальні експонати.
Анастасія Багаліка: Я так розумію, що велика кількість предметів, пов’язаних з українською революцією все ж таки було знищено?
Олександр Іщук: Так.
Анастасія Багаліка: Про які предмети йдеться, що знищувалось у першу чергу?
Олександр Іщук: От до прикладу, у 1951-52 була вказівка з Києва у львівські музеї перевірити фондові колекції. Було знищено дуже велику колекцію україніки — це ті предмети, які свідчили про діяльність українських Січових Стрільців — однострої, картини, фотографії. Очевидно, влада вирішила, що такі речі краще не зберігати, їх просто треба знищити, щоб затерти історичну пам’ять українського народу.
Саме тому ці предмети були вилучені, складено акт, що вони не мають історичної цінності, більшість спалено. Але зрозуміло, що в той час це було неминучим, йшла ідеологічна боротьба — комуністична влада не бажала, щоб залишились такі пам’ятки у музеях, які свідчили, що колись існувала незалежна українська держава, яка мала армію, яка боролась якраз проти комуністів, більшовиків.
Михайло Кукін: Ми ще з радянських часів звикли, що історія дуже часто буває інструментом пропаганди. Чимало теперішніх істориків кажуть, що і зараз відбувається так само. Той же Інститут національної пам’яті часто звинувачують в тому, що він у своїх заявах, рекомендаціях переслідує певну політичну мету. Наскільки ця виставка політично не заангажована? Чи це просто речові докази без коментарів?
Олександр Іщук: Скоріше це виставка експонатів. Це дійсно німі свідки тієї доби, ніякі політичні коментарі ми не давали. Ми показуємо експонати з фондової колекції музею, які дійсно дуже цікаві, якісь коментарі тут зайві. Подивитися на гроші, печатки, газети того часу — цього вже достатньо, щоб скласти уявлення як жили люди того часу.
Анастасія Багаліка: До якого числа працюватиме виставка? Як потрапити?
Олександр Іщук: Музей знаходиться на вулиці Володимирській, 2 у Києві. Працює з 9:00 до 18:00, по вихідних також. Виставка розташована у центральному холі, вхід за квитком у музей. Сподіваємось, виставка пропрацює два місяці, якщо сподобається відвідувачам, то і довше. Все буде залежати від зацікавленості.
Анастасія Багаліка: Чи буде якась серія лекцій?
Олександр Іщук: Так, майже кожну суботу і неділю музей робить лекції, презентації чи дискусії. За анонсами можна слідкувати на нашому сайті або фейсбуці — інформація завжди оновлюється.