«Громадське радіо»
Тетяна Курманова: Що таке тактична медицина?
Уляна Супрун: Тактична медицина охоплює 2 частини: надання допомоги прямо під обстрілами і надання польової медичної допомоги вже в укритті. Також тактична медицина передбачає транспортування пораненого до пункту кваліфікованої медичної допомоги. Все це може врятування життя в перші хвилини після поранення.
Військові вчаться не лише тому, як правильно надавати допомогу, а й тому, як обережно діяти в екстремальних умовах.
Також ми навчаємо їх самодопомозі.
Тетяна Курманова: Коли була створена організація «Захист Патріотів» і з ким ви співпрацюєте?
Уляна Супрун: У травні 2014 року Світовий конгрес українців вирішив створити нову програму допомоги бійцям. Ми спитали у бійців, оцінили стан медичної системи Міністерства оборони і побачили, що бракує індивідуальних аптечок. Нам допомагали і американці, і канадці, і австралійці. Коли ми привезли перші аптечки, виявилось, що військові не розуміють, як ними користуватись. Так ми зрозуміли, що навчання є навіть важливішим, ніж усі ці речі.
На сьогоднішній день ми навчили основам тактичної медицини більше 25 000 військових і 4 500 тисяч курсантів, а також ми роздали понад 21 000 аптечок.
У травні 2015 року ми зареєстрували українську неурядову організацію «Захист Патріотів». В нас працює 15 інструкторів, 5 координаторів і всі вони є громадянами України.
Вікторія Єрмолаєва: Вчора відбулась конференція, на якій йшла мова про те, що основи тактичної медицини потрібно вводити в навчальні програми силових і правоохоронних систем.
Чи дійсно зараз цих основ не викладають майбутнім військовим і поліцейським?
Олександр Лінчевський: Тактична медицина як дисципліна в світі з’явилась порівняно недавно.
Історично так склалось, що лікарі переносили звичні для себе умови на поле бою. Такий підхід був доволі згубним. Ми звикли працювати в стерильних умовах, з помічниками і відповідними інструментами. Насправді ж, на полі бою операційної немає, персоналу немає, першу допомогу надає не медик, не фельдшер, не медсестра, а боєць.
Чи все він вміє робити так само, як це робить лікар? Звісно, що ні. Ми повинні модифікувати принципи надання першої медичної допомоги під бійця.
Тетяна Курманова: Чи існує достатня кількість спеціалістів, щоб викладати цю дисципліну у вищих навчальних закладах?
Олександр Лінчевський: Від початку ініціативу на себе взяли громадські й волонтерські організації, котрі мали можливість забезпечення навчання і отримання сертифікатів. Іноземні тренери навчали українських інструкторів, а ті, в свою чергу, передавали досвід українським колегам.
Зараз є академії силовиків, що мають свої підготовлених співробітників, які почали викладати тактичну медицину у вишах.
Уляна Супрун: Тактичну медицину не викладають лікарі, її викладають саме військові медики, що мають відповідний військовий досвід.
Наша організація з самого початку запрошувала інструкторів, що приїжджали з західних країн, де викладали тактичну медицину в НАТОвських військах.
Вікторія Єрмолаєва: Чи мають знати основи тактичної медицини не тільки військові, а й жителі зони АТО, бо ж ніхто не застрахований від потрапляння під обстріл?
Олександр Лінчевський: Тактична медицина — досить специфічна галузь медицини і стосується вона передусім військових.
Те, що елементарні поняття про першу допомогу необхідні всім — зовсім інше питання.