«Громадське радіо»
Даними цього дослідження ділиться аналітик Українського центру соціальних реформ Анна Гвелесіані.
Олена Бадюк: Розкажіть докладніше про дослідження, та спільно з якими організаціями ви його проводили?
Анна Гвелесіані: Дослідження було проведено у березні-липні 2016 року Міжнародною організацією з міграції у співпраці з Українським центром соціальних реформ за фінансової підтримки Європейського союзу з метою підтримки впровадження національної системи моніторингу стану внутрішньопереміщенних осіб.
Задача цієї системи — формування на щомісячній основі надійного інформаційного забезпечення, яке може бути використано урядом України або іншими зацікавленими організаціями для розробки регіональних програм чи інших заходів для підтримки переміщених осіб.
Майже 40% переселенців мають гроші лише на харчування
Опитування проводилось в усіх регіонах України у формі анкетування та телефонних опитувань. Також до уваги бралася думка експертів, які обізнані із ситуацією з ВПЛ на кожній конкретній території, та місцевого населення.
Тетяна Курманова: До яких регіонів частіше переїжджають переселенці?
Анна Гвелесіані: До регіонів, які знаходяться найближче до непідконтрольних Україні територій — Донецька, Луганська, Дніпровська, Харківська, Запорізька області та місто Київ. В Донецьку область переїхало найбільше переселенців.
Тетяна Курманова: Чи можна говорити, що цей регіон сприяє інтеграції?
Анна Гвелесіані: Я думаю, що це більше пов’язаного з тим, що люди сподіваються повернутися назад, тому не їдуть далеко від дому. Якщо люди їдуть на західну Україну, то більшість з них там і планують залишитися.
Тетяна Курманова: Які проблеми зараз стоять перед переселенцями найгостріше?
Анна Гвелесіані: Із нашого дослідження видно, шо найгостріші проблеми, які постають перед переселенцями, пов’язані із працевлаштуванням і житлом.
Олена Бадюк: Який відсоток безробітних переселенців?
Анна Гвелесіані: 58% опитаних переселенців у працездатному віці зараз не мають роботи. Із тих осіб, які працювали до переселення, мають роботу лише 52%. 10% із тих, хто не працював, зараз почали працювати.
Тетяна Курманова: Скільки відсотків переміщених осіб належить до соціально вразливих груп?
Анна Гвелесіані: До соціально вразливих груп належить більше 70% переселенців. Тобто переважна більшість. Але туди включаються діти, студенти, пенсіонери та інваліди.
Олена Бадюк: Як ви відслідковували рівень добробуту?
Анна Гвелесіані: Ми ставили питання: «На що вам вистачає ваших коштів?». Майже 40% переселенців змушені заощаджувати навіть на харчуванні, приблизно стільки ж переселенців мають гроші лише на харчування, близько 20% — можуть більш-менш задовольнити всі свої потреби.
Середньомісячний дохід на одного члена домогосподарства становить 1420 грн. Але понад половина опитаних має дохід менше ніж прожитковий мінімум — 1330 грн.
Олена Бадюк: Чи отримують соціальні виплати ті переселенці, яких ви анкетували?
Анна Гвелесіані: В той період, коли ми анкетували переселенців, ще не було таких проблем з припинення соціальних виплат. Під час опитування всі отримували ці кошти. І ці виплати є основними джерелами доходу у 50% домогосподарств. Соціальна допомога — 40%, і заробітна плата — трохи більше 40%.
Тетяна Курманова: Яка ситуація з житлом у опитаних вами респондентів?
Анна Гвелесіані: Більшість респондентів житло оплачують власними силами. 70% опитаних домогосподарств винаймають житло. Частина живе у родичів, у гуртожитках та колективних центрах.
Олена Бадюк: Чи оприлюднюються ці дані на міжнародних платформах?
Анна Гвелесіані: Так, коли був заключний звіт, у Києві була проведена конференція Міжнародною організацією з міграції. Також відповідна інформація публікується на сайті цієї організації. Наша мета — привернути увагу до проблем переселенців з наданням подальшої допомоги.