Фото: Вікіпедія
Закон передбачав як захід судової репресії за розкрадання колгоспного і кооперативного майна «розстріл із конфіскацією всього майна і з заміною за пом’якшувальних обставин позбавленням свободи на термін не нижче 10 років з конфіскацією всього майна».
Про цю трагічну дату та закон, який був першим кроком в організації Голодомору, розповідає Василь Іванович Марочко, доктор історичних наук, голова Асоціації дослідників Голодомору.
«Ініціатором закону був Сталін, у архівах збереглося листування Сталіна, Молотова та Кагановича (наразі воно опубліковано), яке дає підстави стверджувати, що саме він, відпочиваючи в Сочі, весь час радився з Кагановичем, як можна застосувати закон, який би давав можливість позбавити колгоспи права на зерно, на сільськогосподарську продукцію.
Десь наприкінці червня з’являється ця ідея, впродовж липня оформлюється в проект закону, на початку серпня – листування Кагановича та Сталіна, це визріває у проект закону, який був ухвалений Політбюро ЦК ВКП(б) на РНК СРСР.
Майно колгоспів ставало державним. Відбулося одержавлення колгоспів – позбавлення колгоспів права розпоряджатися зерном, яке вони виробили.
Ідея була глибша, а задум колективізації полягав у тому, щоб п’ять мільйонів селянських господарств загнати в колгоспи – у 25-30 тисяч колгоспів легше було забрати зерно, іншу продукцію. Тому ця ідея визрівала в різних формах.
Хлібозаготівлі – складається враження, що держава дбала про людей, заготовляючи хліб, ніби дбайливий господар. Насправді політика хлібозаготівель означала дію з наміром позбавити 25 мільйонів селян хліба, продукції тваринництва, рільництва. Це означало, що Сталін, Каганович, Молотов, всі члени Політбюро, які цей закон ухвалили, є творцями Голодомору.
Закон був розрахований на те, щоб позбавити колгоспи права розпоряджатися майном, але це торкнулося і безпосередньо колгоспників. Чому «закон про п’ять колосків»? Тому що селяни, які голодні, виснажені тривалим голодуванням, збирали колосся після жнив, або ті, які на власній ділянці без дозволу голови сільської ради чи місцевого керівництва раніше скосили зернові, підлягали під дію цього закону. Тому він і мав такий системний, руйнівний вплив на конкретні селянські господарства.
Серпень, 1932 рік. Голодування вже триває вісім місяців, вже є випадки канібалізму. Тому селяни не могли чинити активний опір владі, намагалися вижити – діяли в індивідуальній формі самозбереження. Але цей закон позбавляв і такої можливості».
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.