Громадське радіо
Нацбанк просить правоохоронців захистити російські банки. А Націнальний корпус продовжує їх блокувати. Чим може закінчитися це протистояння дізнаємося у спікера Нацкорпусу Олександра Алфьорова. Телефоном ситуацію із банками з російським капіталом коментує економіст Сергій Фурса.
Ірина Ромалійська: Я бачила намети біля одного банку в центрі, скільки таких по країні?
Олександр Алфьоров: Ці акції розпочалися з початку 2017 року. Були тижнево заблоковані саме центральні штаби в Києві і один у Львові. Тиждень ми говорили громадськості, що російські банки знаходяться під санкціями. Ми це демонстрували громадськості, ЗМІ, які повідомили громадськості, що треба забирати гроші або принаймні бути обережнішими зі своїми вкладами.
Потім ми розпочали акції, які перекинулися на всі області України і ми почали умовні блокади та інформаційні кампанії з усіма відділеннями російських банків, які діють в Україні, — їх понад 300.
Тетяна Курманова: А як ви складали реєстр? Як вирішували, що певні банки є російськими, адже це не завжди зрозуміло одразу.
Олександр Алфьоров: Так. Якщо ми говоримо про Сбербанк Росії, який абсолютно належить державі без будь-яких проміжкових моментів, це одне. Коли говоримо про БМ банк, де статутні кошти і фонди не належать повністю російській державі, тут інша ситуація.
Але ми маємо зрозуміти, що система РФ не допускає життя інших банків чи економічних структур, які б не були підвладні політиці Кремля. Тому власником банку може бути російський олігарх або олігарх в еміграції чи в Кремлі, але так чи інакше діяльність цих банків і ліцензування РФ є політикою Росії.
Тетяна Курманова: Нацбанки кажуть, що їх діяльність не загрожує стабільності банківської системи України, ви як вважаєте?
Олександр Алфьоров: Коли європейці, американці почали вводити санкції з приводу нафти, падала ціна на нафту: 105 доларів в бюджеті закладено РФ з люфтом 115, опустили до 30 доларів за барель нафти. І починає падати рубль, і чомусь — гривня. Якщо умовно тут ми маємо кореспондента, він буде діяти в цілях материнської організації. І гривня почала падати за рублем не тому, що ми прив’язані до рубля, а тому, що тут почали викидати цю гривню російські банки, скуповувати долари для порятунку економіки Росії.
Ірина Ромалійська: Мені здається, це вже питання до економістів і з нами на зв’язку економіст Сергій Фурса. Чи загрожує економіці України, фінансовій системі російські банки?
Сергій Фурса: Ні. Російські банки не несуть загрозу українській фінансовій системі. Більш того, за останній рік вони принесли сюди стабільності на 73 мільярди гривень. Саме на таку суму російські банки буле змушені збільшити капітал, бо НБУ вимагав цього від усіх банків, від банків із російським капіталом також. А 73 мільярди гривень це 2/3 усіх прямих інвестицій, які були в країні за останні три роки.
Олександр Алфьоров: А де ж ділися 73 мільярди, коли банки відчули небезпеку і почали говорити, що вони будуть видавати мінімальні кошти? Це означає, що цих грошей нема в банках. А вони роздані культурним центрам, активістам в Одесі, Миколаєві, Харкові, роздані партіям, які сьогодні намагаються контролювати українську політику.
Ірина Ромалійська: Пане Сергію, що це було за обмеження на видачу готівки?
Сергій Фурса: Обмеження з’явилися останнім часом, бо в усіх банків із російським капіталом виникли проблеми з ліквідністю через тиск них на них, банк працює з чужими грішми, як таких грошей в нього нема постійно. Якщо раптом клієнти будь-якого банку прийдуть всі в банк, тоді ж в нього гроші закінчуються — неважливо з російським він капіталом, з українським чи з американським.
Чому МВФ не дає нам зараз транш? Вони бачать все, що відбувається, кажуть: це все дико і ми вам не можемо дати транш. Оскільки банки — це тонка структура, в нього раптом можуть виникати кризи ліквідності, для того існує регулятор, бо він дає рефінансування і банк якось справляється. Не треба плутати ліквідність і капітал. Це зовсім різні речі. Чому в російських банків такі проблеми з капіталом, звідки ці 73 мільярди? Російські банки видали дуже багато кредитів, це кредити не активістам, а українським держкомпаніям.
Олександр Алфьоров: «ДНР»-івців, «ЛНР»-івців
Сергій Фурса: Ні, вони не можуть кредитувати «ДНР»-івців і «ЛНР»-івців. Вони кредитували, перш за все, українські компанії. Коли сталася криза, дуже велика частка неповернення грошей. В російські банки не повертали набагато більше кредитів. І через це в них виникла така дірка, щоб залатати її ці гроші були проведені.
Ірина Ромалійська: Пане Сергію, за вашими пронозами, що може відбуватися далі у випадку, якщо акції під російськими банками будуть продовжені?
Сергій Фурса: Поки тривають акції, ми не отримуємо новий транш від МВФ. Дійсно буде тиск на українську фінансову систему. МВФ зараз вимагає навести там лад, для них головне — верховенство права, а тут вони бачать, що порушується право власності. Тому вони ставлять питання: тільки ви закриваєте цю проблему, можна далі розглядати питання траншу.
Олександр Алфьоров: Пан Фурса наговорив про верховенство права. А чи була хоч одна скарга від російських банків, чи був поданий судовий позов? Десь в МВФ сидять люди, які спостерігають цю ситуацію і вони не дають кредит. А логіка наступна. Російські банки з 31 липня 2014 року піддані санкціям. У нас є постанова НБУ №365 2013 року, де визначається, що банки, піддані санкціям, належать до неблагодійних. 14 стаття закону України Про банки і банківську справу говорить, що неблагодійні банки не можуть отримати ліцензію. А ми не виконуємо рішення ЄС про санкції російським банкам, які були накладені внаслідок окупації Криму: європейці наклали на них санкції, бо ми сказали, що нас окупував Крим, а ми самі ці санкції не підтримуємо.
Ірина Ромалійська: Не логічніше було б ці акції проводити під Нацбанком, Мінфіном?
Олександр Алфьоров: У березні ми провели дві акції під Нацбанком. Зараз ми вважаємо, що, в першу чергу, потрібно інформувати українське суспільство, що російські банки з капіталом РФ в Європі під санкціями. І ми інформуємо суспільство, що ці банки неблагонадійні і Україна так чи інакше скоро їх закриє.
Тетяна Курманова: А ви прораховували, що буде, якщо станеться те, чого ви хочете?
Ірина Ромалійська: Скільки держава має виплатити українським вкладникам і де взяти ці гроші?
Олександр Алфьоров: Я прекрасно розумію, про що йдеться. Наприклад, Сбербанк — це бюджетна організація РФ, те, що пан Фірса казав про якісь прибутковість-неприбутковість — тут нема нічого прибуткового
Тетяна Курманова: Але це вже є в нашій банківській системі.
Олександр Алфьоров: У нас за останні три роки щезли кілька дестків українських банків, які можна було підтримати, Націоналізацію ПриватБанку провели за добу: там була дірка в 180 мільярдів гривень, все знайшлося.
Тут момент в іншому — політична воля. Є війна. Є ЗМІ, проплачені РФ, культурні центри, які розхитували Одесу, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя, Харків, Донецьк, є сегмент проплачених агітаторів політичних партій. Коли ми говоримо про російську економіку в Україні, треба на третій рік не давати розвитку цій економіці.
Ірина Ромалійська: Чому саме вуличні акції? Щонайменше два ваші представники є в парламенті. Чи підготував, наприклад, Білецький законопроект про заборону російських банків?
Олександр Алфьоров: Такий законопроект готується. І ми це говорили перед НБУ. А два місці вуличних акцій — для ЗМІ, для людей. Якби підготували законопроект, Білецький би вийшов, закон би прийняли, і банки б закрили на наступний день, і була б трагічна історія.
Ірина Ромалійська: Коли буде поданий законопроект, вуличні акції закінчаться?
Олександр Алфьоров: Ми взагалі очікуємо, що РНБО прийме рішення про закриття російських банків.