Ірина Іванчик: Захід відбудеться там, звідки Анна пішла заміж за французького короля Генріха I. Проводимо його, щоб зібрати кошти на реставрацію історичної будівлі у Санлісі.
У 2013 році у місті Санліс неподалік Парижу, де Анна Київська заснувала Абатство Святого Венсана, створили Український культурний центр. Доти він існував віртуально, конкретного осередку не було. І от у 2013 році українці купили для центру церкву. Її утримування та реставрація коштує дуже великих грошей.
Та ідея вечора не просто зібрати гроші для церкви, а й розширити коло друзів нашого культурного центру у Франції.
Тетяна Трощинська: У Санлісі живе багато українців?
Ірина Іванчик: Безпосередньо у Санлісі громада не дуже велика, але туди з’їжджаються українці з усієї країни.
Дитячий садочок і місцевий ліцей носять ім’я Анни. І люди самі так вирішили. Очевидно, вони знають історію і цінують її. Вона ж бо була не лише дружиною короля, а й матір’ю короля Філіппа I. Тоді це ім’я було дуже незвичним для Франції, було ніби латинською формою імені Пилип. Тому можна сказати, що це французьке ім’я з’явилося з подачі Анни Київської.
Тетяна Трощинська: Анна називала себе українкою?
Олександр Тіточка: Анна могла себе ідентифікувати, як русинка, киянка, православна. Першочергово самоідентифікація людей того часу будувалася на конфесійній ознаці. Інститут політичної нації у нашому розумінні з’явився лише у XIX ст.
На той час жінка була матір’ю дипломатії. Шлюб був одним з найдієвіших методів дипломатії.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.