Для чого це потрібно, розповів правозахисник та один із розробників нового законопроекту Михайло Каменєв.
Ірина Ромалійська: Навіщо це?
Михайло Каменєв: Анонімність породжує безкарність. Поліцейський, який знає, що його особу потім не зможуть встановити, діє спокійніше і в нього нема пересторог, щоб вчинити порушення. Поліцейський, який знає, що його ідентифікують і потім можуть притягти до відповідальності, пару разів додатково подумає, перед тим, як щось зробити.
Поліцейському, який нічого не порушує, така ідентифікація не зашкодить.
Ірина Ромалійська: Що саме ви пропонуєте у законопроекті?
Михайло Каменєв: Беркут, який розганяв мирних протестувальників на Майдані, не мав жодних ідентифікаційних знаків, вони були в масках. Потім вийшов генпрокурор Пшонка і сказав, що не можуть знайти, хто це.
У новий закон про Нацполіцію нашими зусиллями, зусиллями колег і депутатів була внесена норма, що кожен поліцейський має носити спеціальний нагрудний знак з номером жетона.
Григорій Пирлік: Але там є виключення.
Михайло Каменєв: Передбачено, що це працівники підрозділів спеціального призначення (в законі незрозуміло, що це за підрозділи) за рішенням керівництва при роботі в режимі секретності. В законодавстві нема поняття режим секретності. Там є виключення, але воно не має за собою реальної норми.
І є виключення для працівників, які працюють в цивільному. Вони мають при собі мати такий жетон.
Крім тих випадків, коли вони діють під прикриттям, в закон норму додали. І ми бачили на новій патрульній поліції красиві бляшечки-жетони на грудях.
Коли я отримав жетон, побачив, що інформація на ньому нечитабельна. Якщо я підійду впритул, зможу розгледіти. Цифри дрібні і нанесені таким способом, що їх неможливо вдень прочитати з відстані, а вночі навіть зблизька. А особливо не побачиш їх, коли в цей момент тебе б’ють.
Жетони, як на мене, не виконують покладену на них функцію. Навіть якщо ідентифікувати і знайти номер, в подальшому це може не принести користі. Поліція не хоче розкривати, хто люди з відповідним номером жетона. Хоча є рішення Конституційного суду, в якому написано, що інформація, пов’язана з виконанням посадовими, службовими особами їхніх обов’язків, не може бути конфіденційною, обмеженою в доступі.
Григорій Пирлік: Коли нацгвардійці забезпечують порядок під час масових акцій, мають обов’язок носити жетон?
Михайло Каменєв: У нас в Конституції є стаття №17 ч.4 там написано, що ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. На мою думку, застосування підрозділів Нацгвардії для охорони громадського порядку на мирних зібраннях, є певним порушенням Конституції. Але навіть якщо відійти від цього, у нас є структури, які фактично виконують поліцейські функції, але жодним чином не ідентифіковані.
У нас 2,5 роки не можуть затвердити зразки форменного одягу. Вони можуть бути з шевронами, можуть бути без них, у них може бути нашивка з прізвищем або не бути. Це можуть бути люди у формі темного кольору без знаків розрізнення.
Для підрозділів Нацгвардії, якщо вони задіяні для охорони громадського порядку, той же стандарт, що і для поліції: жетон, номер, можливість ідентифікувати.
Чим більше правоохоронців у нас будуть з жетонами, тим вищою буде довіра населення.
Григорій Пирлік: Як ця система має працювати?
Михайло Каменєв: Ми пропонуємо, щоб єдина база була у безкоштовному доступі в Інтернеті. Але за принципом: ввів номер — отримав інформацію про прізвище, ім’я та по-батькові працівника, посаду, спеціальне звання та плашечку про те, що ця особа дійсно має повноваження.
Для працівників, які працюють під захистом закону про державну таємницю, окремо вказуємо, що така інформація не має розкриватися.
Ірина Ромалійська: Хто буде подавати до Ради цей законопроект?
Михайло Каменєв: Ми розробляли його впродовж тривалого часу за участі експертів різних громадських організацій, консультувались з помічниками депутатів різних фракцій. Ми вже вийшли на більш-менш погоджений текст, який минулого тижня представляли на круглому столі, додали після нього декілька правок. І вже ми маємо підтвердження від декількох депутатів різних фракцій, які готові бути підписантами.