Автокефалія скасує анексію Української церкви Москвою, — Андрій Ковальов

Про можливість такого рішення поговиромо з релігієзнавцем Андрієм Ковальовим.

Олексій Бурлаков: Чи можливе прийняття такого рішення?

Андрій Ковальов: Дуже знаково, що Всеправославний собор зібрався в 2016 році, а це 330-та річниця анексії Київської митрополії, яка була на землях України і яка у 1686 році була окупована Московською церквою.

Хрещення Україна отримала з Константинополя, тому українці завжди вважали Константинопольську церкву церквою-матінкою. У 1686 році московському царю вдалося підкупити тодішнього константинопольського царя Діонісія, і той продав Українську церкву Московському патріархату, про що виписав відповідний акт.

Дмитро Тузов: Чи було силове захоплення Української церкви?

Андрій Ковальов: Було силове захоплення російським військом храмів, міняли священників на російських, змушували спалювати старі українськи книжки, та замальовувати українські ікони, якщо вони заперечували єдності України і Росії.

Олексій Бурлаков: К Патриарху Варфоломею напрямую обратилась Верховная Рада Украины с просьбой предоставить автокефалию Украинской церкви. В то же время на соборе нет представителей от России. Связано ли это?

Андрій Ковальов: Добре, щоби це питання розглядалось на соборі, але ми розуміємо, що українське питання настільки гостре, що його не будуть виносити на собор. Тому що політичний світ і так розколотий на два, а то й три політичні табори: з одного боку — Російська православна церква і ті, що входять в її орбіту — Сирійська, Польська, Сербська, Грузинська, Болгарська православні церкви та з іншого боку — Константинопольський патріархат.

Олексій Бурлаков: Такий Собор не збирався вже майже 1200 років.

Андрій Ковальов: Ви зараз говорите про Вселенські собори, яких було всього 7. Теперішній собор, на превеликий жаль, не можна назвати Вселенським, тому що потрібно, щоб присутніми були всі, в тому числі і католики, які тепер живуть окремим життям. Цей собор ми можемо назвати Всеправославним собором.

Головним ідеологом сьогоднішнього собору був Константинопольський патріарх Варфоломій, і йому не вдалося зібрати цей собор через ворожнечу з Москвою. РПЦ вже завила, щоб там Всеправославний собор на Криті не приймав, вона не буде це вважати за правило, тому що Варфоломій розколює Всеправославну церкву по всьому світу.

Дмитро Тузов: Що ж Українській церкві з цього очікувати?

Андрій Ковальов: Треба розуміти, що таке український православний світ. Як часто буває в російському сценарії, потрібно було зробити нібито табір людей, які нібито українці, які підтримують рух за Москву — таким є Московський патріархат. З другого боку є Київський патріархат, який є опозицією і вказує самостійницький шлях розвитку. І є українська автокефальна церква, яка не претендує на патріархальний устрій. Тому маємо проукраїнський табір — автокефальна церква і УПЦ КП, та табір УПЦ МП.

Для самостійників — автокефальної церкви і УПЦ КП кращого часу, ніж зараз не можна навіть придумати. Зараз — пік конфлікту між Москвою і Константинополем. Москва бореться за першість в православному світі, Константинополь хоче зберегти звання Вселенської церкви світу. Втрата Москвою України — це буде втрата 10 000 парафій, і це буде велетенській удар по Москві.

Насправді для того, щоб надати Українській церкві канонічний статус, не треба збирати собор, Патріарх Варфоломій має одноосібні повноваження це зробити, та надати документ, який засвідчить, що православний світ визнає УПЦ КП автокефальної церквою.

Дмитро Тузов: Чи стане у нього сил і мужності піти проти Москви і надати Україні релігійну церковну незалежність?

Андрій Ковальов: Константинополь давно б визнав незалежність Української церкви, але на то не було волі української влади. І тепер здійснився історичний факт, коли, ВР — представницький орган влади, звернувся до Константинополя з вимогою надати автокефалію. Для Варфоломія це — беззаперечний козир. І коли Москва буде заявляти, що дії Варфоломія неканонічні, він скаже, що до нього звернувся представницький орган всього українського народу.