Громадське радіо
Лариса Денисенко: Закон про безоплатну правову допомогу, звичайно, не може подарувати всім безкоштовного адвоката, котрий би займався справою безкоштовно, послуги якого оплачує держава. Який можна запропонувати алгоритм людині, котра звернулася до центру і зрозуміла, що їй треба обирати щось інше?
Євген Полтенко: За останні роки в Україні визначаються досить серйозні зрушення щодо забезпечення надання доступу до правосуддя, правової допомоги для якомога ширшого кола людей. За останніми даними державної системи БПД, таких людей в Україні більше 8 млн. Близько 800 тисяч з них – вже минулого року зверталися по таку допомогу до державної системи БПД. Але навіть в цих сприятливих реаліях, не всі особи можуть отримати допомогу. І причина не тільки в тому, що частина з них не підпадає під критерії, визначені законом, дуже часто не вистачає спроможності у працівників системи БПД, необхідних знань і навичок надавати специфічні певні правові послуги. Чи то людині, можливо, територіально не досить зручно звертатися.
Почасти ми відзначаємо випадки, коли людина не довіряє державній системі, і тоді виникає необхідність забезпечити для цієї людини доступ до правосуддя. Виникає необхідність налагодження системи перенаправлення.
Йдеться про забезпечення людині маршруту до отримання правової допомоги – від одного провайдера до іншого. Тобто надання допомоги не лише державно системою, а в тих випадках, коли вона не може або немає певних компетенцій чи знань – перенаправити людину до інших провайдерів, в тому числі до нашої мережі: “Мережі правового розвитку”, яка об’єднує наразі 24 організації у 14 регіонах України, які дуже часто можуть надати людині вторинну правову допомогу: складання процесуальних документів, супроводу в судах.
Ми зараз працюємо в системі онлайн, в якій працівник нашого офісу, при зверненні до нього громадянина, заносить повністю звернення в базу. Ми технічно готові об’єднати цю систему разом з державною системою БПД, з іншими провайдерами. В експериментальних регіонах – Волинська область, Херсонська. Харківська – така взаємодія вже налагоджена. В тому разі, коли людина підпадає під критерії вторинної безоплатної допомоги, яка гарантується державою, ми цю інформацію фіксуємо, передаємо нашим колегам. Є пропозиція супроводжувати перенаправлення цієї людини з папірцем і талоном, в якому є пам’ятка для неї, куди звернутись і так далі. Через 30 днів ми зв’язуємося як з працівниками державної системи БПД і з людиною, в якої запитуємо, наскільки вона задоволена рівнем отриманих послуг. По цьому експерименту в нас є дані, від людей, які дійшли (лише 80% доходять), то 60% з них повністю задоволені рівнем послуг, які їм були надані.
Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.