Бійцям видали форму, що спалахує, як вогник, — волонтерка

У студії «Громадського радіо» — журналіст і волонтер Олена Козаченко, що допомагає 54 бригаді ВСУ.

Тетяна Курманова: Чому журналіст-розслідувач зайнявся волонтерською діяльністю?

Олена Козаченко: Волонтерською діяльністю я зайнялась ще до того, як стала журналістом-розслідувачем. Все почалось з волонтерства на Майдані. Коли розпочалась війна на сході, я займалась пасивним волонтерство — просто надсилала гроші, речі і харчі. Потім я вирішила самостійно організовувати допомогу. В основному, допомагала бригадам, в яких воювали мої близькі люди. Коли я працювала у «Слідство. Інфо», ми, за підтримки нашого керівника Дмитра Гнапа, одягли цілий підрозділ розвідників. Останні 4 місяці я займаюсь допомогою «Правому сектору», який знаходиться на нульових позиціях на Світлодарській дузі.

Тетяна Курманова: Що там зараз відбувається?

Олена Козаченко: Часом гаряче, часом — не дуже. Дуже часто з’являється недостовірна інформація, що дезінформує людей. Не треба пороти гарячку, треба спокійніше реагувати і перевіряти інформацію. Обстріли тривають, не цілодобово, але щоденно.

Олена Бадюк: Які потреби зараз існують у бійців?

Олена Козаченко: Триває третій рік війни і, як би це смішно не звучало, бійцям потрібні харчі. Наведу приклад. Сектор «х», підрозділ «х». У підрозділі 5 людей. Мені надіслали смс про те, які харчі привезли на їх позицію від ЗСУ. На 5 людей на 10 днів привезли 5 сосисок, 8 банок тушонки, 10 банок сардин, 3 банки горошку, 300 гр. сиру, 5 кг. макаронів, 100 гр. замороженої риби, 1 курку, 500 гр. телятини, 2 десятки яєць, 2 кг. масла, консервовані огірки і бутильовану воду з розрахунку 1,5 літри на 1 людину на день.

Олена Бадюк: Може, це сталось помилково?

Олена Козаченко: Ні, це система. Норми в нас, звичайно, приблизно такі ж, але зараз привозять менше за норму.

Олена Бадюк: Чи звертались ви до представників Міноборони?

Олена Козаченко: Ця інформація надійшла мені менше тижня тому. Крім того, бійці самі не кажуть правду. Вони говорять, що все добре, а потім з’являється така інформація.

Тетяна Курманова: Як ви організовуєте допомогу?

Олена Козаченко: В мене є список потреб хлопців, я повідомляю про це у Фейсбуці і мені надсилають гроші. Я надаю всі чеки, а хлопці фотографують отримані передачі. Якось ми завантажили цілий мікроавтобус. Завдяки нашому проекту і тому, що знайомі волонтери зробили виставку, ми змогли купити тепловізор. Його ми відвозили на передову машиною, а останній вантаж вагою 50 кг. ми надсилали «Новою поштою».

Тетяна Курманова: Волонтери кажуть, що зараз громадяни менше допомагають. Це правда?

Олена Козаченко: Так. Не хочуть, не можуть, або абстрагуються. Деякі люди пишуть: «Ми втомилися від війни». Вони не могли від неї втомитися, вони навіть не були в АТО. Нових людей серед волонтерів не з’являється. Це або ті, хто допомагав 3 роки поспіль, або родичі і близькі військових.

Олена Бадюк: Які суми вам вдається збирати?

Олена Козаченко: По-різному. Буває таке, що ледь-ледь вдається зібрати 2000 гривень. Коли ми вирішили купити тепловізор, у нас вийшло зібрати близько 100 000 гривень, але частину цих коштів надав керівник проекту, а частину коштів допомогли зібрати організатори виставки.

Картка ПриватБанку: 4149 6258 0917 1752 (Козаченко Олена Олегівна)

Тетяна Курманова: Чому найбільше радіють бійці?

Олена Козаченко: Листам і дрібницям, яких там немає — енергетикам чи каві.

Тетяна Курманова: Бригаду, якій ви допомагаєте, ще називають вовками? Чому так — вони відважні і сміливі?

Олена Козаченко: Так. Це бійці «Правого сектору», які влітку цього року були легалізовані. В цьому підрозділі воював Василь Сліпак. Підрозділ легалізували тільки після його смерті.

Олена Бадюк: Окрім харчів, що ще зараз необхідно бійцям?

Олена Козаченко: Теплий одяг. Днями до мене приїхав боєць і каже «Класну форму видали, горить, як вогник». Начебто їм видали зимові берці. Насправді видали 5 пар і всі — 43 розміру.

Тетяна Курманова: Чим ваш матеріал щодо критики командирів закінчився для спецпризначенців?

Олена Козаченко: Йдеться про один з підрозділів сил спеціальних операцій. Майже всі хлопці там знаходились з початку війни на Донбасі. Більшість з них родом з купованих територій. Під час одного завдання вони зіштовхнулися з контрабандою золота. Цією контрабандою займався полковник П. Вони розповіли про це вищому керівництву. Згодом їх вивели з передової, хоча хлопці працювали добре. Після цього їх перевели до міста Очакова, де створили нелюдські умови існування. Вони жили в запліснявілих будиночках. У одного з бійців тепер бронхіальна астма. В один прекрасний момент їх просто вигнали з військової частини. На питання: «Де нам тепер жити?» їм відповіли: «Вас вже тут немає. Вибачте, хлопці, розпорядження зверху». Керівництво не дало жодного коментаря у цій справі.