На прямому телефонному включенні зі студією «Громадського радіо» — колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.
Дмитро Тузов: Що для України означають зустрічі між лідерами Франції, Німеччини, США і Росії?
Володимир Огризко: Мені здається, що ми повинні говорити про 2 ключових меседжі з боку Заходу для Росії і з боку Росії для Заходу. Перший меседж полягав в тому, що, по-перше, американці розширили санкції, а, по-друге, на Заході сказали, що до того часу поки Росія не виконуватиме свої зобов’язання, нічого не зміниться.
З іншого боку, Путін надіслав свій сигнал, який полягає в тому, що він не виконував свої зобов’язання і виконувати їх не збирається. Поки що йде пікіровка з обох боків. Єдине що, Путін і його команда ніяк не можуть зрозуміти, що це пікіровка слона і моськи. Єдиним аргументом в руках Путіна лишається ядерний шантаж.
Сергій Стуканов: Міністр закордонних справ Німеччини Штайнмайєр заявив про можливість нового формату перемовин. Що, на вашу думку, він має на увазі під цим формулюванням? Ми знаємо, що Росія намагалась вийти з нормандського формату, але Німеччина, Франція та й Україна наполягають на його реанімації.
Володимир Огризко: Питання не в реанімації формату, а в тому, що роблять його учасники. Якщо сторона агресор не збирається нічого робити, яка різниця, як ми назвемо цей формат? Продовжувати політику обговорень — це продовжувати курс на підтримку агресора. 2 роки пройшло. Обговорення йдуть, а українські солдати продовжують гинути.
Дмитро Тузов: Чим, на вашу думку, можна замінити політику обговорень?
Володимир Огризко: Політику обговорень можна замінити політикою реальних санкцій. Що роблять в суспільстві зі злодієм? Його ізолюють і карають в силу тяжкості вчиненого ним злочину. Росія, як міжнародний злодій, порушила головне — статут ООН, Гельсінський заключний акт і купу двосторонніх угод. Я думаю, Штайнмайєр працює над тим, щоб знайти спосіб заспокоїти ситуацію, але це мавпяча робота. Путін не для того розпочинав війну, щоб так просто її закінчити. Ключовий елемент нашої політики має полягати у донесенні до свідомості західних лідерів того факту, що з Путіним не можна домовитись. Його можна примусити до чогось і цей примус має стати основою нашої взаємодії з нашими західними партнерами.
Дмитро Тузов: Пом’якшення санкцій є малоймовірним?
Володимир Огризко: Я можу тільки сподіватися, що цього не станеться. Пом’якшення санкцій означатиме початок кінця західної системи цінностей. Якщо на очевидне порушення всіх можливих норм міжнародного права Захід реагуватиме тим, що залучатиме Росію назад, Путін просто піде далі. Цього на заході не розуміють. Я думаю, що час своє візьме і до будь-яких послаблень санкцій справа не дійде.
Дмитро Тузов: Те, що на G20 говорили про Україну без України, сильно нашкодило нашим позиціям?
Володимир Огризко: Я дуже хотів би, щоб Україна була в двадцятці. Тоді б наші проблеми не обговорювалися б без нас. Оскільки за 25 років ми змінили тільки спосіб випрошування іноземних грошей, з нами так і будуть розмовляти. Поки в нас не буде покінчено з ганебною системою кумівства і корупції, до тих пір про нас говоритимуть без нас.