Час почати відстоювати права працівників, — Неля Ваховська

Координатор проектів Фонду Рози Люксембург, член Творчого союзу перекладачів і письменників Неля Ваховська пояснює, що таке прокаріат та чому він дискримінується у трудових відносинах.

Ірина Славінська: Що особливого ви бачите в Трудовому кодексі?

Неля Ваховська: Цього року Фонд Рози Люксембург організовує проект — порівняння різних версій ТК в Україні зі світовими практиками. Передбачається дискусія, внесення своїх пропозицій до того, що нині пропонується в Україні.

Наш ТК сьогодні — спроба наступу на соціальні і трудові права, що успішно реалізована в Росії в 2001 році. Це лібералізація ще старого Радянського кодексу законів про працю в незалежній Україні. Вони застарілі, але і найбільш прогресивні в Європі — дають найбільший захист соціальних прав. Біда в тому, що з 2014 року діє мораторій на контроль у цій сфері, контролюючих органів немає. Тому більшість прав залишаються на папері.

Сьогодні пропонується звузити поле соціальних і трудових прав найманих працівників, щоб розширити поле для розвитку бізнесу. Але це все скочується в утиск найманих працівників. Більшість із них і так перебуває в «сірій» зайнятості.

Ірина Славінська: Також пропонують дозволити перевіряти пошту, встановлювати відеонагляд.

Неля Ваховська: Це ніби ще можуть виправити.

Михайло Кукін: Але чи виправлять? Кодекс називають олігархічним.

Неля Ваховська: Приватний капітал завжди сильніший за найманих працівників на ринку трудових відносин. Це дозволяє витісняти працю в тінь. В Грузії трудовий кодекс ще більше заточений під олігархів, ніж в Росії. І там ситуація за останні 10 років не покращилась. І це при максимальній лібералізації для бізнесу.

Ірина Славінська: Хто такий «прекаріат»?

Неля Ваховська: Прекаріат — це люди з нестабільною зайнятістю. Так, це, так би мовити, пролетаріат людей розумової праці. В сферу прекаріату потрапляють не лише журналісти, перекладачі та інші, але також і вчителі, що займаються додатковою роботою.

Михайло Кукін: Ці люди не реєструються як працівники, їхні послуги рекомендують. Це «чорний ринок».

Неля Ваховська: Це ситуація, коли обидві сторони можуть вигравати від цих неофіційних відносин. Наприклад, не платити податки. Ми також говоримо про гнучкі форми трудових відносин — віддалена, мобільна, часткова зайнятість, запозичена праця. Остання форма особлива тим, що контора наймає людей за дуже низькими цінами і ніби позичає працедавцеві на певний час, за що отримує свій відсоток. І так люди в Німеччині працювали за євро за годину, а контора наварювала великі гроші. Так експлуатують мігрантів.

Прекаріат в Україні — дуже широке поняття. Такі люди, по суті, володіють тільки своїм тілом. Це дискримінований спосіб трудових відносин. Нерегулярні заробітки можуть бути досить високими, здається, що ти можеш гарно заробляти.

Ірина Славінська: Чи є можливість захищати права людей прекарної праці?

Неля Ваховська: Формально так. Сфера ІТ показала, що, зареєструвавшись приватним підприємцем, людина може сплачувати податки і фінансувати свої соціальні гарантії. Але в інших галузях люди не спроможні фінансувати собі гідне життя. З іншого боку, люди творчих професій компенсую це такими «духовними бонусами». Це ефемерне статусне виправдання часто заступає собою неврегульовані трудові відносини.

Ірина Славінська: Проблемою є неврегульованість трудових відносин. Але, з іншого боку, існує і правова неграмотність самих людей.

Неля Ваховська: Так, у випадку творчих працівників відбувається надмірна героїзація професії, яка підмінює собою печальну ситуацію. Не факт, що існує гонорар за ті самі виступи.

У нас девальвували два важливі поняття: гідність і праця. Час полишити територію «порятунку нації» і почати говорити про те, що ми є працівниками. І відстоювати свої права.

Ірина Славінська: Творча спілка перекладачів і письменників — це профспілка?

Неля Ваховська: Ні, створити профспілку за нашим законодавством можна лише на базі підприємства. А фрілансерам немає до чого прив’язатись. Друга проблема — новий ТК сильно урізає права профспілок. Основне завдання профспілок — правова просвіта. Також українська судова система не дозволяє нам навіть реалізовувати ті права, що ми маємо.

Ірина Славінська: Які є інструменти правової просвіти?

Неля Ваховська: Сама просвіта — це інструмент для того, щоб створити уявлення про свою професію серед фрілансерів. Так можна запобігти демпінгу, непрозорим схемам. І позиватись проти працедавця стає все дорожче, в профспілки їх теж немає. Тому цехова солідарність, ведення «чорних» списків нечесних працедавців може бути більш дієвим, ніж надія на суд.

Сьогодні у Києві проходить марш на підтримку робітничої солідарності. Не варто забувати, що перше травня — це день боротьби за свої права, а не день маївок чи шашликів.