Анастасія Багаліка: Що там в законопроекті насправді відповідає чи не відповідає вимогам Венеціанської комісії?
Максим Костецький: Вся історія з антикорупційним судом почалася ще в червні 2016 року, коли розпочалася судова реформа як така. Водночас процес створення антикорупційного суду був відкладений до моменту прийняття закону, його не приймали і не виставляли на порядок денний протягом довгого часу. І лише народні депутати – з єврооптимістів і Сергій Алексєєв з боку БПП, зареєстрували законопроекти №6011 і №6529, які, власне, і регулювали питання антикорупційного судочинства. Після того, як вийшов висновок Венеціанської комісії про необхідність подання законопроекту президентом (це було 6 жовтня), тільки 22 грудня Президент подав законопроект. Текст його з’явився лише через 4 дні, після того як ВР вже припинила свою роботу на час новорічних свят.
Що стосується самого законопроекту, на жаль, ми не можемо стверджувати, що він відповідає вимогам Венеціанської комісії. Оскільки є кілька чітких моментів, які не дають змогу говорити про те, що відбір суддів буде справді об’єктивним і незалежним.
Анастасія Багаліка: Якими були рекомендації Венеціанської комісії?
Максим Костецький: Вона насправді дуже рідко дає чіткі конкретні рекомендації, стосовно того, яким чином законодавчі органи повинні поводити себе, але в цьому випадку комісія була доволі чіткою. Було рекомендовано залучити міжнародних експертів, для того, щоб забезпечити об’єктивність та неупередженість добору суддів. Роль цих міжнародників повинна бути вирішальною, ключовою. В даному випадку ключова роль – це означає явно не дорадчий орган, який зараз прописаний в законопроекті про Вищий антикорупційний суд. Венеціанська комісія запропонувала 2 варіанти: коли створюється спец комісія з міжнародних експертів, які беруть участь у процесі добору і мають право відсівати кандидатів, та коли міжнародники стають тимчасовими членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів на час добору. Жоден з цих варіантів не був імплементований в законопроекті про Вищий антикорупційний суд.
Анастасія Багаліка: Один з розробників законопроекту Роман Яковлєв наполягав, що вони дотримувалися рекомендацій Венеціанської комісії, читаючи текст, можна сказати, що сліди рекомендацій там є?
Максим Костецький: Вони намагалися зробити вигляд, що вони виконали рекомендації Венеціанської комісії. Створюється так звана громадська рада міжнародних експертів, яка повинна перевіряти доброчесність суддів, відповідність їхніх видатків доходам, етику (те, що робила Громадська рада доброчесності під час конкурсу до Верховного суду).
Анастасія Багаліка: А сама ГРД куди зникає?
Максим Костецький: Громадська рада доброчесності не буде брати участь в процесі добору, оскільки створюється альтернативний орган, який має схожі функції. Все для того, щоб нібито виконати вимоги Венеціанської комісії про залучення міжнародників. Однак знову ж таки, навіть якщо міжнародники дають негативний висновок, голосами 11 з 16 членів ВККС ці негативні висновки можуть бути подолані. Можемо отримати ситуацію, коли недоброчесні судді, до яких є дуже багато питань з приводу походження їхнього майна і правосудності рішень, можуть потрапити в кінцевий список, як трапилося з частиною суддів в конкурсі до Верховного суду.
Анастасія Багаліка: Кому належить останнє слово в питанні відбору кандидатів?
Максим Костецький: Процедура відбору залишилася стандартною, ми не відступаємо від Конституційного процесу відбору суду. ВККС є першим етапом – коли вона добирає суддів. Після чого надає список Вищій раді правосуддя, а вона дає на стіл президенту кінцевий список, який він підписує.
Анастасія Багаліка: Яка роль ВККС?
Максим Костецький: Ключова, оскільки ця комісія буде вирішувати, хто відповідає вимогам і оцінювати результати тестування на знання права та психологічне тестування.
Ми, Transparency International Ukraine, публічно закликали Президента відкликати даний законопроект, доопрацювати його з урахуванням рекомендацій (по юрисдикції, участі міжнародників у відборі) і подати його, доопрацьований, до ВР. Президент має час це зробити до засідання комітету, 8-го січня, в разі, якщо таке бажання в нього виникне – дотриматись стовідсотково вимог і рекомендацій Венеціанської комісії.
Варіант другий: в разі, якщо цей законопроект продовжить розглядатися, скоріш за все, з’явиться альтернативний законопроект, зареєстрований нардепами, які раніше брали участь в написанні законопроекту 6011, про антикорупційні суди, і, скоріше за все, в цьому проекті буде враховано всі рекомендації. І ми будемо намагатися працювати з парламентом, для того, щоб антикорупційний суд став справді антикорупційним.
Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.
Читайте також: Законопроект Порошенка про антикорупційний суд написали без замовлення АП і безкоштовно