У студії поспілкувались із Мариною Сирицею, керівницею та практичним психологом Центру відновлення і адаптації військовослужбовців та їх родин, та Антоном Гетьманом, керівником реабілітаційного центру «Нове життя».
Тетяна Курманова: Є інформація, що в Україні хочуть закрити всі реабілітаційні центри. Яка ситуація з цим зараз?
Марина Сириця: Зараз в Україні саме становлення закону «Про реабілітацію», розробляється проект закону, де прописуються повністю всі моменти взаємодії з різними структурами, органами, які будуть залучені до реабілітації. Як працювали до цього: якось працювали. Процес реабілітації в нас був достатньо широкий і неналагоджений. У зв’язку з тим, що почалася АТО, була задіяна велика кількість непідготовлених людей, по суті не адаптованих, і цей процес ще буде тривати.
Наскільки я знаю, зараз законопроект розглядається. Там повністю прописана реабілітація: психологічна, медична, соціальна, медико-психологічна, де будуть задіяні всі структури, можливо, налагоджений напрямок прийому і передачі людей, які будуть заходити на лікування, далі проходження процесу реабілітації і процес ресоціалізації, коли люди будуть адаптовані до життя.
Тетяна Курманова: Але в нас є приватні та державні реабілітаційні центри. Яка взаємодія тут і хто відповідає за приватні реабілітаційні центри, до яких у правоохоронців було багато питань?
Марина Сириця: Приватні реабілітаційні центри продовжують існувати. В них трохи інша специфіка роботи, аніж у державних. Якщо говоримо про питання роботи з залежними, то наша держава в основному забезпечує медикаментозне лікування. Замісна терапія — це в наркозалежних, моменти ж, коли потрібно відкапати, отримати програму становлення тіла — це алкозалежні. Програми з ігроманії та з різними формами залежності як такої на державному рівні не існує.
Антон Гетьман: Абсурд ситуации заключается в следующем. Люди, которые употребляет что-то, попадают в государственные учреждения, где по большому счету им могут оказать первую помощь и восстановить здоровье. Если говорить общедоступными терминами: снять «ломку» или вывести из запоя. Возможно, они могут получить какую-то психологическую помощь, но это если человек понимает и сам захочет там остаться.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.