Чорні списки - це відпрацьована система між Білоруссю та РФ, - Михайлина Скорик

Під час візиту до Білорусі Михайлина Скорик дізналася, що потрапила до списку осіб, яким заборонено в’їзд на територію Російської Федерації , а відповідно – вона є небажаною персоною в Республіці Білорусь.

 

Тетяна Курманова: Чому ви опинилися в цьому списку і чому була ця заборона?

Михайлина Скорик: Це абсолютно цікава історія. Ми прилетіли в Білорусь 14 грудня ввечері. Оскільки я стежу за новинами з Білорусі, були побоювання, що можуть виникнути питання на кордоні. Мій колега Віталій Мороз стикався з такою ситуацією, коли на кордоні йому ставили штамп «нев’їздний» і не пускали в країну.

Але ми нормально пройшли перевірку, заселилися в готель, переночували. В п’ятницю був робочий день, все пройшло гаразд. В суботу десь о 10-11 годині на мій український мобільний, який я залишала в міграційній картці, подзвонив білоруський номер із запрошенням: «Так і так, заїдьте в Фрунзенське РУВД Мінська, відділ міграції, я Артем Олександрович, вас чекаю, такий-то кабінет».

В цьому кабінеті в нас і відбулася розмова. Він сказав: «Сідайте, будь ласка, дайте свій паспорт. Ви знаєте, що ви перебуваєте в «чорних списках» РФ?» Я була дуже здивована тим, як мене викликали і причиною виклику. Він спитав: «Вам справді про це не повідомляли, не приходило документів?» Я була дуже здивована.

Він просто сказав: «Оскільки ви є забороненою персоною до в’їзду в Росію, ми як союзна держава змушені внести вас до списків небажаних людей в Республіці Білорусь». Склав протокол, пояснення, спитав, чи я маю зв’язок з терористичними організаціями, на що я щиро відповіла, що ні.

Кого в Мінську вважають терористами я, щиро кажучи, не знаю.

Я підпасала протокол, мені видали «увєдомлєніє» – папірчик без печаток із підписом цього чоловіка, співробітника відділу міграції, про те, що мене попереджено, що я є небажаною персоною в Республіці Білорусь, Росія не згадується в цьому документі. І прохання, щоб я покинула територію Білорусі – дати теж не було.

Жодного документа, що я справді нев’їздна в Росію, мені не було показано

Тетяна Курманова: Як ви думаєте, хто може потрапити в цей «чорний список»? 

Михайлина Скорик: У мене складається враження, що в цьому списку може бути й 30 мільйонів громадян – можна просто взяти перепис населення і вписати в «чорний список» за фактом народження в Україні або присвоєння громадянства. Логіки я в цьому не бачу.

Коли я починаю думати, за якою логікою мене могли внести в «чорний список», то в Росії є така гарна фраза: «за все хорошее». В переносному значенні.

2014-2015 рік – я була журналісткою, головним редактором сайту Подробности.UA. Зрозуміло, що ми активно висвітлювали окупацію Криму і окупацію Донбасу, називаючи речі своїми іменами. Я розумію, що це може бути і за журналістську роботу.

Зараз як медіатренер – з Віталієм Морозом ми записали курс із верифікації інформації, який побудований на протидії пропаганді Кремля. Можливо, їм не сподобалося те, що ми виявили в рамках дослідження.

Можливо, вони вписують вдів. Бо мій чоловік загинув в Іловайську, який намагалися звільнити. Але це була невдала операція якраз через те, що Росія кинула на Донбас регулярну армію. Я не знаю.

Тобто тут можна гадати як завгодно, але складається враження, що логіка така: українець – значить заборонено в’їзд у Росію.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.