Чи покращилось життя українців після підвищення «мінімалки»?

Гість ефіру — есперт з соціальної політики Інституту суспільно-економічних досліджень Євген Гороховець.

Ірина Сампан: Була інформація, що у зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати буде звільнено 600 тисяч працівників. Потім голова Нацбанку Гонтарева цю інформацію спростувала. Яка ситуація на ринку праці?

Євген Гороховець: Так, був звіт Національного банку, у якому була зазначена цифра 600 тисяч. Але ми бачимо, що на вересень 2016 року 1,3 мільйона людей отримували заробітну плату менше 3 200, вони отримували на рівні 1 450 гривень. Частина цих людей отримувала офіційно лише мінімальну заробітну плату, а решту перекривали за допомогою неофіційних каналів отримання доходів. З підняттям мінімальної заробітної плати до 3 200 така тенденція має нівелюватися за рахунок того, що привабливість виплат заробітної плати в конвертах зменшується, тому що роботодавець має платити єдиний соціальний внесок не нижчий, ніж з мінімальної зарплати.

В пошуках альтернатив і зменшення податкового навантаження роботодавці можуть вдатися до пошуків залучення нестандартних форм оплати праці, переводити працівників на 0,7 або 0,5 ставки. Кодекс законів про працю дає таку можливість для роботодавців. Переведення передбачає зменшення тривалості робочого часу протягом тижня. Нормальна тривалість робочого тижня для українських працівників — це 40 годин. Скорочений робочий тиждень встановлюється для певних категорій працівників, може бути встановлений працедавцем в колективних договорах, але це не передбачає зменшення заробітної плати. Робітник працює менше 40 годин, але заробітна плата в цьому випадку виплачується така, як за повну норму.

Другий варіант — це встановлення неповного робочого часу. Тут починається зменшення оплати пропорційно відпрацьованого часу.

Можливе зловживання деяких роботодавців, тобто переведення працівників на неповний робочий час і фактичне відпрацювання людьми повної норми робочого часу. Але це може негативно вплинути на продуктивність праці.

Один з основних факторів, які впливають на продуктивність праці, є те, наскільки люди задоволені трудовим життям та оплатою трудового часу.

Нещодавно ми досліджували європейський досвід. Європейський Союз встановив тривалість робочого тижня 48 годин. Деякі країн пішли далі. Вони встановили межі часу, протягом якого людина має працювати. Не більше 40 і не менше 32 працюють у Фінляндії. Найменше в Європі відпрацьовують в Нідерландах — 27 годин на тиждень. Останнім часом вони переходять на роботу протягом 4 днів на тиждень. У світовому рейтингу щастя Фінляндія та Нідерланди входять до першої десятки. Це світова тенденція.

Ілона Довгань: Чи відчують люди реальне збільшення грошей в кишенях?

Євген Гороховець: Ми порахували, що додаткове навантаження на бізнес складе 42 — 48 мільярдів гривень. Фонд оплати праці працівників протягом 2016 року складав близько 300 мільярдів гривень. Збільшення фондів складатиме лише 15%. Якщо враховувати цифри, які дає Мінекономрозвитку, а в останньому звіті вони стверджували, що рівень тіньової економіки в Україні сягає 35%, то я вважаю, що у підприємств є резерв для підвищення зарплати, не дуже впливаючи на інфляційні процеси.

Ми бачимо певне підвищення цін на продукти, які найбільше споживають категорії людей, які мають дохід в межах мінімальної заробітної плати. Чи є це впливом підвищення мінімальної зарплати? Не думаю. Насправді ринок не встиг відчути збільшення маси грошей. Це сезонні процеси, які підтверджують динаміку ринку.

Ілона Довгань: Це правда, що прибиральник може отримувати, як керівники фінансового підрозділу вишів?

Євген Гороховець: Спостерігається така тенденція. Позитивним є те, що привабливість робітничих професій збільшилася. Але ми повинні подумати про людей, які отримували близько 3200 і трохи вище. Саме по цим людям найбільше вдарить інфляція.