«Громадське радіо»
Тетяна Трощинська: Нещодавно з’явилися повідомлення, що опалювальний сезон може закінчитися вже за два тижня. У зв’язку з чим опалювальний сезон може закінчитися раніше?
Юрій Крикунов: Чинне законодавство каже наступне. Якщо середня добова температура впродовж трьох діб більше, ніж +8, то місцева влада може прийняти рішення про відключення теплопостачання. Сьогодні в нас на вулиці +8 було зранку, а далі буде +12. Тобто ми можемо припинити опалювання в середині березня.
Тетяна Трощинська: Деякі громадяни відреагували позитивно, тому що будуть меншими платіжки.
Юрій Крикунов: Так, ситуація непроста. Але в цьому опалювальному сезоні Київ тільки субсидійно має заплатити 1,3 мільярди гривень. І це досить значна сума, в минулому році вона була значно менша десь на 40%.
Сергій Стуканов: Якщо на місяць раніше буде відключене опалювання, скільки Київ заощадить на субсидуванні?
Юрій Крикунов: Не стільки місто, скільки держава, адже субсидії виділяються з державного бюджету.
Тетяна Трощинська: Але місто повертає гроші, якщо вони заощаджуються?
Юрій Крикунов: Ми повертаємо, але в даному випадку нам їх не виділяють, тому нам не доведеться сплачувати.
Я хочу сказати, що по Києву в середньому 25% домогосподарств користуються субсидією, а середній розмір субсидії по січню склав 1810 гривень.
Ті, хто має сучасне житло, мають можливість економити, а що робити тим, у кого вертикальна розводка теплопостачальної мережі, складно сказати
Тетяна Трощинська: Куди підуть кошти, які зекономляться на субсидіях?
Юрій Крикунов: Станом на сьогоднішній день ці кошти повертаються в бюджет, а там уже визначає уряд, що з ним робити.
Ми дуже очікуємо, що в цьому році запрацює монетизація субсидій, і ті мешканці, які зекономили на субсидії, зможуть ці кошти отримувати грошима.
Тетяна Трощинська: Чи ведуться якісь обговорення на нарадах, як ця монетизація запрацює?
Юрій Крикунов: В тому числі і цій тематиці буде присвячена завтрашня колегія Міністерства соціальної політики, я сподіваюся, що ми на ній щось почуємо.
Раніше обговорювалися два сценарії: неповна монетизація, коли люди ці кошти отримають на свої рахунки, або повна, коли вся сума субсидій людям сплачується готівкою. Особисто я не є прихильником повної монетизації, тому що я прогнозую, що люди в цьому випадку ці кошти можуть витрати не за призначеннями. А от якщо невикористана частина субсидій буде людині повертатися на її власний рахунок, тоді те, що зекономили, витрачай, як бажаєш.
Економіка, яка субсидіює 60% житла, — це хвора економіка
Сергій Стуканов: Це повернення буде щомісячно?
Юрій Крикунов: Так, щомісячно.
Тетяна Трощинська: Субсидія видається на опалювальний сезон, тобто це не 12-місячна допомога?
Юрій Крикунов: Субсидія — це 12-місячна допомога, тобто вона діє впродовж року. На наступний рік вона починає перераховуватися так само в автоматичному режимі, якщо у вас не з’явилися якісь зміни, які роблять неможливими отримання вами субсидії.
Тетяна Трощинська: Чого цей недешевий опалювальний сезон навчив київську міську адміністрацію, щоб в наступному році можна було зняти якісь напружені соціальні моменти?
Юрій Крикунов: Насправді, соціального напруження в сенсі субсидіювання Київ не відчув. Ми за попередні роки навчилися обслуговувати субсидію.
Я особисто зробив для себе висновок, що сьогоднішня система з одного боку субсидіювання, з іншого — загальна система з комунальними платіжками в Києві не є ефективною, і не спонукає до теплоенергозбереження. Як тільки люди почнуть отримувати назад зекономлені кошти від субсидій, тоді вони почнуть економити. Сьогодні в економії зацікавлені чиновники. Тому вкрай необхідно, щоб повернення субсидії було монетизовано. Звичайно, треба робити теплозберігаючи технології, бо, коли ми гріємо повітря, на це ми викидаємо шалені кошти.
Сергій Стуканов: Заощаджувати тепло можна тільки на рівні будинку загалом чи також і окреме помешкання може в якийсь спосіб зменшувати рахунок за послуги?
Юрій Крикунов: Це головний біль. Але в новітніх будинках, де йде горизонтальна розводка тепломережі, власники квартир можуть ставити індивідуальні лічильники, і це буде персональна економія. В старих будинках до 2004 року вертикальна розводка, і там складно економити. І тут є проблема. Ті, хто має сучасне житло, мають можливість економити, а що робити тим, у кого вертикальна розводка теплопостачальної мережі, складно сказати.
Я хочу зауважити, що субсидіювання — це нездоровий механізм. В Києві субсидіюється близько 25%, а по Україні є такі регіони, де субсидіюється 40% і 60% помешкань. Економіка, яка субсидіює 60% житла, — це хвора економіка. Тобто субсидія — це не є добре.
Сергій Стуканов: Тобто ви вважаєте, що потрібно обмежити категорії громадян, які отримують субсидію?
Юрій Крикунов: За жодних обставин. Я вважаю, що доходи громадян мають бути такими, щоб вони не потребували субсидій. Субсидії не від граного життя, а від безвиході. А якщо вона ще й не спонукає до енергоефективності, то це недобрий механізм. Якщо нове керівництво Міністерства соціальної політики призведе до того, щоб субсидії працювали ще й енергозбереження, то це буде суттєве зрушення.
З введенням механізму субсидіювання кількість неплатників зменшилась
Тетяна Трощинська: Але цей механізм, як тимчасовий, спрацював з точки зору заспокоєння громадян?
Юрій Крикунов: Безумовно. Я розумію, що значна частина мешканців України була б неспроможна сплачувати, міг би виникнути взагалі колапс системи, якби не був запровадженим цей механізм. Дуже добре, що він працює. Просто його треба вдосконалювати, потрібно відслідкувати, хто з отримувачів субсидії не настільки мав би її отримувати. Таке теж є. І звичайно, подивитися в бік енергоефективності та монетизації, про які ми вже говорили.
І головне — потрібно навчитися обраховувати. Ті будинки, які мають лічильники, сплачують менше. Треба ще навчитися економити на енергопостачанні — труби, повітря.
Сергій Стуканов: Яка ситуація зі сплатою тарифів? Який відсоток киян не сплачують за послуги та залишаються боржниками?
Юрій Крикунов: Ми прогнозували і так воно і спрацювало — з введенням механізму субсидіювання кількість неплатників зменшилась. Інша ситуація — в цьому році у Києва є досить суттєва заборгованість перед енергопостачальними компаніями, і вона збільшилась, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Тобто станом на сьогодні центральний бюджет ще не перерахував достатню кількість коштів для погашення субсидійної або пільгової компенсації теплоенергопостачальним компаніям за надані послуги.
Сергій Стуканов: Я правильно зрозумів, що свою частини люди сплачують, а те, що повинна компенсувати держава, станом на сьогодні ще не перераховано?
Юрій Крикунов: Так. І це не є якась екстраординарна ситуація, як правило ці кошти надходять десь з середини і до кінця березня.