12 грудня президент підписав указ про ліквідацію Черкаського районного суду Черкаської області, Чигиринського районного суду Черкаської області, Придніпровського районного суду міста Черкас, Соснівського районного суд міста Черкас та указ про ліквідацію Першотравневого районного суду міста Чернівців, Садгірського районного суду міста Чернівців та Шевченківського районного суду міста Чернівців.
Щодо інших судів Вища рада правосуддя ухвалила вважати за можливе ліквідацію чинних апеляційних, місцевих господарських, апеляційних господарських, апеляційних адміністративних, окружних адміністративних судів, що було запропоновано проектом указу президента України.
Адвокати просять Порошенка не знищувати районні суди Києва, оскільки перш за все це унеможливить розгляд справ Майдану, повідомляє «Українська правда».
«Хочемо звернути увагу Президента, що ліквідація районних судів призведе до необхідності розгляду справ, які перебували в провадженні таких судів на момент ліквідації, з початку», — йдеться у зверненні.
«Плани президента щодо ліквідації районних судів, ми вважаємо такими, що перешкоджають встановленню істини у справах Майдану та притягненню винних до відповідальності. Оскільки їх реалізація унеможливлять розгляд справ Майдану в розумні строки а то і взагалі», — наголосили в Адвокатській дорадчій групі.
Однак 29 грудня президент підписав ще кілька указів про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів, указ про реорганізацію місцевих загальних судів, про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах, про ліквідацію місцевих господарських судів та утворення окружних господарських судів, про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах.
У студії Громадського Радіо — суддя Олександр Тиханський. На зв’язку зі студією — член Громадської ради доброчесності Роман Куйбіда та суддя Тетяна Суярко.
Лариса Денисенко: Чим була зумовлена ліквідація судів місцевої юрисдикції? Чому вона відбулася в достатньо тихий спосіб? Указ фактично від 12 грудня. Навіть адвокатське середовище почало про це говорити набагато пізніше.
Олександр Тиханський: В листопаді на з’їзді суддів ми фактично перший раз порушили це питання публічно. До цього, крім декількох зустрічей в судах апеляційної інстанції з головами місцевих судів, більше ніякої інформації щодо ліквідації, реорганізації, необхідності, мети ми жодної інформації не чули. Інформації щодо необхідності, що буде з працівниками суду, з суддями, зі справами, досі немає. Ми маємо частину інтерв’ю високопосадовців, інсайдерську інформацію, але жодної нормативної бази на даний момент фактично немає. Також хочу звернути увагу, що ліквідовано і реорганізовано декілька судів. Щодо інших є рішення Ради суддів України про дозвіл на ліквідацію однієї частини та реорганізацію іншої частини.
Ми маємо інтерв’ю високопосадовців, інсайдерську інформацію, але жодної нормативної бази на даний момент фактично немає
Лариса Денисенко: Ви можете пояснити різницю?
Олександр Тиханський: Ми не знаємо. Ми обговорюємо в своїх середовищах і не розуміємо, чому одні суди ліквідовують, на декілька адміністративних одиниць створюють один окружний суд, а інші суди реорганізовують шляхом злиття. У чому буде різниця, невідомо. Що буде з працівниками? У нас є Кодекс законів про працю, де є стаття 40 про звільнення під час ліквідації, є відповідні права, обов’язки. Ми нічого на даний момент не знаємо, а у президента фактично залишилося два дні, якщо не рахувати сьогодні.
Лариса Денисенко: Звідки походить проблема у явищі ліквідації та реорганізації? Чи присутня вона десь в законодавчій площині? Чи це адміністративне управлінське рішення? Що з цього приводу думає суддівське самоврядування? Зараз цим займається фактично адміністрація президента. Чи можна тут говорити про тією чи іншою мірою адміністративний вплив на суддівську систему і на суддів?
Олександр Тиханський: Щодо нормативного регулювання, то на даний момент ми маємо перехідні положення Конституції України, де президенту дано право, можливість до 31 грудня 2017 року реорганізовувати та ліквідовувати суди в порядку, який визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів», де зазначена стаття 19, що президент утворює, ліквідовує та реорганізовує суди за попереднім узгодженням з Вищою радою правосуддя. Тобто перша частина (погодження з Вищою радою правосуддя) є. Наскільки я розумію, більше ніяких бар’єрів у президента немає. На даний момент це фактично вся нормативна база, яка регулює ліквідацію та реорганізацію судів в такий спосіб. Ідеться не тільки про ліквідацію місцевих судів. Також буде ліквідований Апеляційний суд Київської області та Апеляційний суд Києва. Буде єдиний апеляційний суд київського регіону.
Це ті питання, які хвилюють і суддівську спільноту, і адвокатуру, і сторін, і громадян, які звертаються в суди. У нас є судді, у яких закінчилися повноваження згідно з новим Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Вони не пройшли довге кваліфікаційне оцінювання. Друге питання — нові кодекси. Коли воно все в комплексі, виникає нездоровий ажіотаж.
У нас є великі суди, які об’єднують в один величезний суд. Мети ми досі не знаємо.
Лариса Денисенко: Коли вже зайшлося про перехідні положення Конституції України, то тоді були голоси, котрі пояснювали мотиви і мету питання ліквідації, реорганізації, укрупнення або ж іншого явища, яка зараз перейшло в явище «усушки» та «утряски» судів.
Олександр Тиханський: Говорити про те, що буде з суддями, ми не можемо, бо ми не знаємо. Жодної гарантії під час ліквідації, яка передбачена Кодексом законів про працю, немає. Нам говорять під час інтерв’ю: «У вас все буде нормально, не хвилюйтесь». Окрім цих слів, ми більше нічого не маємо.
Лариса Денисенко: Я знаю, що ви були одним з двох суддів, котрі підняли це питання на суддівському з’їзді. Вам там надали пояснення колеги? Пані Валентина вам надала пояснення як людина, яка адмініструє, яку ви обрали головою суддівського самоврядування?
Олександр Тиханський: На з’їзді суддів, звичайно, ми порушили це питання. Жодних обмежень чи заборон порушення цих питань у нас немає. Група молодих суддів київського регіону готували проект рішення. Ми його зачитали. Тоді вийшов голова ДСА. Він спробував пояснити необхідність і вислухав шквал запитань. Відповіді на питання, які нас хвилюють, ми не почули, тому що, я думаю, особа, яка виступала, не зовсім до кінця знала.
Лариса Денисенко: Що буде зі справами у ліквідованих судах?
Роман Куйбіда: Я спробую без оцінок розповісти, що передбачено законом у разі ліквідації судів. Коли створюється новий суд, то має відбутися конкурс, на конкурсних засадах мають відібрати суддів цього нового суду. Жодних змін для справ не відбудеться, поки не буде сформований новий суд. Голова цього нового суду повинен оприлюднити оголошення, з якого часу починає працювати цей чуд. Лише з того моменту цей суд повинен буде перебрати справи.
Я думаю, що за такої кількості реорганізацій та ліквідацій, це відбуватиметься довго. Близько 200 судів планується реорганізувати в такий спосіб.
Планується реорганізувати близько 200 судів
Реорганізація не призведе до того, що в один момент всі суди перестануть працювати. Вони працюють, поки не запрацює новостворений суд. Ті справи, розгляд яких не був завершений, треба буде розглядати з самого початку в цих новостворених судах. З того процесуального законодавства, яке існує зараз, саме так і буде. Але я не виключаю, що будуть внесені певні зміни в законодавство, щоб врегулювати цю процедуру розгляду справ.
Цілі, які озвучують, непогані. Ідеться про досягнення результату здійснення правосуддя за допомогою меншої кількості ресурсів. Це гарне пояснення. Європейський досвід показує, що це може бути більш ефективно. Не йдеться про зменшення доступу до правосуддя, оскільки кількість будинків судів, як запевняють, не зменшиться.
Лариса Денисенко: Але це не означає, що громадянин чи громадянка та суддя не вимушені будуть їздити до інших судів.
Олександр Тиханський: Наскільки ми розуміємо, зменшиться тільки кількість посад керівників апаратів, заступників керівників апаратів. Та кількість суддів, яка є, штатна кількість, фактично залишається.
Щодо конкурсів питання дискусійне. У нас є стаття 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка зазначає, що переведення судді на посаду судді до іншого суду того є рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботу суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.
Роман Куйбіда: Перехідні положення говорять про те, що судді призначають ся за конкурсом. А те положення, яка зацитував пан суддя, стосується тих випадків, коли суддя не пройшов за конкурсом. Його не можна звільнити з посади. Йому можуть запропонувати місце в іншому суді. Якщо він не дає згоди, це стане підставою для звільнення його з посади.
Тетяна Суярко: Як член Ради суддів я розумію, що для нас чи для наступної каденції буде відповідально і важливо запобігти порушенню будь-яких професійних інтересів в процесі реалізації указів президента з питань реорганізації та ліквідації судів, оскільки до повноважень Ради суддів належить захист професійних інтересів, правовий захист суддів, спеціальний захист. У всіх цих процесах важливим є те, щоб ми не позбавили громадян доступу до правосуддя, щоб ми якимось чином захистили суддів, які працюють 24 години на добу і 7 днів на тиждень.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.