Чим закінчились місцеві вибори на Донеччині?

Наталя Соколенко: У свої колонці ви пишете, що на 45% оновився депутатський склад місцевих органів влади Луганської та Донецької області? Як проявила себе оновлена частина депутатів?

Валентин Краснопьоров: Ситуація зрушила з місця. Якщо раніше на Донбасі 80% людей підтримувало політичні й економічні монополії, то сьогодні їх підтримує лише 50% населення. Якщо раніше провідну роль там грала комуністична партія, то сьогодні у місцевих радах з’явилися політичні сили, що характеризуються якісно іншими підходами у своїй роботі та конкурують між собою. Якщо раніше влада взагалі не слухала громадськість, то зараз громадські організації мають певний вплив у політичній системі.

Зокрема, від президентської партії «Солідарність» у міські ради Донеччини пройшло 12% депутатів.

Сергій Стуканов: Ви аналізували ситуацію лише в Донецькій області?

Валентин Краснопьоров: Так, проте в Луганській області ситуація дещо краща. Справа в тому, що на Донеччині збережена ідентична відповідність окупованої і підконтрольної частин території. Луганська область чітко поділена на 2 частини: промислові міста і громади, що мають сільськогосподарський потенціал, — тому сама конституція Луганської області передбачає кращу позицію.

Наталя Соколенко: На півдні Донецької області в міську раду пройшло 7% депутатів від «Сили людей». Чи значить це, що південь Донецької області не варто ототожнювати з усією Донецькою областю?

Валентин Краснопьоров: Донецьку область можна поділити на 3 частини: південь, де розвинута машинобудівна і сільськогосподарська галузі, західна частина — вугільний Донбас, і північ, там, де знаходяться Слов’янськ і Краматорськ. Допуск до влади позакланових політичних партій, що намагаються боротись за політику провадження суспільних інтересів, відбувся в усіх частинах Донбасу.

Наталя Соколенко: Часто тими депутатами, які готові боротись з політичними монополіями, є молоді люди без великого життєвого досвіду. Що про них думають мешканці Донеччини?

Валентин Краснопьоров: У країні, де дуже низький соціально-економічний стан, рушіями прогресу є 2 категорії: молодь і середній клас, тому що і ті, і ті люди володіють своїм часом і можливостями.

Сергій Стуканов: Перед нашою розмовою, ми спілкувались з Віталієм Шведовим, що в низці своїх інтерв’ю критикував ліквідацію Лисичанської ОВЦА. Чи потрібні взагалі ці адміністрації у прифронтових містах? Як вони співпрацюють з представницькими органами?

Валентин Краснопьоров: Закон стосовно військово-цивільних адміністрацій є дещо недолугим і недієвим, але я за те, щоб ввести військово-цивільні адміністрації в 30-ти кілометровій зоні від кордону, особливо після того, як на цій території пройшли вибори.

Крім того, нам вдалось показати, що якщо ми можемо спокійно, вільно, без танків провести вибори в регіоні, значить, джерело сепаратизму точно знаходиться не в межах нашої країни, воно знаходиться десь там, східніше.

Таким чином ми довели, що в Україні немає проблем з сепаратизмом, але є зовнішній тиск.