Чинний закон про «заочку» — шлях до руйнації справ Януковича і команди, — Горбатюк

Не чекаючи звіту генпрокурора Луценко, про це «Громадському радіо» розповів начальник Департаменту спецрозслідування ГПУ Сергій Горбатюк.

Ірина Сампан: 4 числа відбудеться круглий стіл з сім’ями героїв Небесної сотні. Там розбиратимуть законопроект щодо заочного засудження. Це робилося без вас чи вже з урахуванням ваших пропозицій?

Сергій Горбатюк: Це буде більш детальне обговорення оскаржуваного закону про спеціальне розслідування або, як кажуть, заочне судочинство.

Ірина Сампан: Цей закон оскаржують адвокати. Ви і сім’ї героїв Небесної сотні з ним також не погоджуєтесь?

Сергій Горбатюк: Так. Свою думку я формував не тільки на основі власного опрацювання закону. Я писав листи у провідні вузи країни, Вищий спеціалізований суд і комітет Верховної Ради.

Ірина Сампан: Які кінцеві положення вони представлятимуть?

Сергій Горбатюк: Я не думаю, що буде прийнято чітке рішення щодо положень. Це буде обговорення самого закону про заочне судочинство і можливість його застосування в такому вигляді, в якому він є. Я не знаю, які готуються зміни у парламенті. Як правило, нашої думки не питають. Сподіваюсь, цього разу буде інакше. Процедура заочного судочинства в міжнародній практиці судів використовується як виключення. Для того, щоб говорити, що права учасників процесу чи підозрюваних забезпечені, людина має знати і розуміти, в чому вона обвинувачується. Вона має право на можливість захищатися і обирати захисника та з ним узгоджувати свою позицію. Процедура заочного судочинства порушує ці загальні принципи, тому що за цих умов підозрюваний не знає, в чому його звинувачують. Його ж немає, він у розшуку, ми не знаємо, де він.

Ірина Сампан: Тобто нам навіть немає куди відправити йому звинувачення?

Сергій Горбатюк: Так. По закону ми їх вивішуємо на сайті Генпрокуратури і в «Урядовому кур’єрі». За адвокатом за призначенням ми звертаємося в центр надання вторинної правової допомоги. Тобто адвокат не контактує з підозрюваним.

Але треба розділяти. Є 5 чи 7 підозрюваних високопосадовців, що перебуваючи Росії, укладають договори з адвокатами. Тоді до нас приходять адвокати, найняті саме ними. Це одне. Ми ж говоримо про загальну ситуацію, яка стосується десятків і сотень підозрюваних, про місце розташування яких нам нічого не відомо. Ми навіть не знаємо, чи вони живі.

Заочне судочинство в нас набуло чинності в жовтні 2014 року. Потім в січні 2015 року в нього вносили зміни. Найбільш суперечливі зміни вносилися у травні 2016 року, одночасно з прийняттям змін до закону про прокуратуру. Найбільш проблемним є питання встановлення річного терміну для застосування змін до закону про заочне судочинство. До цього однією з основних підстав було перебування підозрюваного у міжнародному розшуку. Згідно з цими змінами, до 15 квітня 2017 року застосовуватиметься підстава «якщо людина 6 місяців перебуває в розшуку».

Ірина Сампан: І що буде, коли цей річний термін спливе?

Сергій Горбатюк: В тому то і питання. Закон про це нічого не каже. Якщо загалом на процедуру — рік, а підстава — 6 місяців у розшуку, то по закону під можливість процедури заочного судочинства потрапляє певна категорія осіб, яка в цей час перебуває в розшуку. А далі він не діє, це вибірковість правосуддя. Вибірковість правосуддя допускати не можна.

В законі не прописано, що має бути зроблено за рік. Слідчий має звернутись за дозволом на початок судової процедури в рамках заочного судочинства? Це має бути вирок в першій інстанції? Це має бути вирок, підтверджений апеляцією чи це має бути касація? Все це невизначено. Правова невизначеність є порушенням верховенства права. Уявімо, що ми закінчили і направили справу в суд, суд тільки почав розгляд, а вже рік. Що далі?

Ірина Сампан: Це стосується як Януковича, так і якогось дрібного бойовика?

Сергій Горбатюк: Якщо брати високопосадовців, які, перебуваючи в Російській Федерації, найняли адвокатів, тут зникає проблематика стосовного того, що підозрюваний не знає, в чому обвинувачується. Разом з тим, тут залишається проблема річного терміну, тобто ознак вибірковості правосуддя, невизначеності того, що за рік має бути зроблено. Що, якщо сказано, що за рік уся процедура має бути завершена, а ми її не завершили? По нашому КПК назад до слідчого справа не може повернутися. Що в такому випадку, закривати справу?

Ірина Сампан: Ви пропонуєте продовжити термін чи взагалі його не встановлювати?

Сергій Горбатюк: Взагалі не встановлювати. Це неправильно.

Ірина Сампан: В чому проблема? Чому не можна просто прийняти ці поправки?

Сергій Горбатюк: По-перше, зміни приймалися тільки на рік. Кажуть наче більшість депутатів не хотіли за них голосувати, мотивуючи це тим, що потім ситуація може змінитися і тоді цей закон застосують і до них. В цьому і є вибірковість: одних притягнемо, а інших ні. По-друге, це втеча від проблеми з боку керівництва. Після прийняття цих змін до закону, я побачив проблематику. В червні і липні я писав запити у всі провідні вузи, а також спілкувався із суддями та науковцями. Так я виробив позицію, яку виклав у доповідній записці Генеральному прокурору від 3 серпня. Там було відображено, що існує така проблема і якщо ми підемо по цьому шляху без внесення змін, то або у нас будуть виправдувальні вироки, або в Європейському суді. Тому я попросив призупинити процес отримання дозволів на спецрозслідування та направлення до суду і ініціювати зміни до закону у Верховній Раді. Відповіді на доповідну записку я до сьогодні не отримав, зате за свою правову позицію був «нагороджений» доганою. І хоч Генеральний прокурор тепер визнав, що законодавча проблема заочного судочинства існує та є потреба внесення змін, але догану знімати не хоче.

Ірина Сампан: Чи розслідуються справи щодо Януковича? 

Сергій Горбатюк: Януковичу повідомлено про підозру у 8 справах.

Ірина Сампан: Тобто існує 8 епізодів, в яких він виступає підозрюваним?

Сергій Горбатюк: Так.

Ірина Сампан: Поки що до суду вони не передані?

Сергій Горбатюк: Ні.

Ірина Сампан: Зараз йде слідство?

Сергій Горбатюк: Так. У справах, щодо яких йому повідомили про підозру, розслідування зупинене за розшуком, що призупиняє перебіг строків слідства. По КПК з моменту повідомлення про підозру є рік, за який треба направити справу до суду. Коли ми повідомляємо про підозру і оголошуємо в розшук, ми зупиняємо розслідування за розшуком.

Ірина Сампан: Луценко не хоче зупиняти розслідування?

Сергій Горбатюк: Він хоче використовувати цю процедуру заочного розслідування і до кінця року все швидко направити до суду. Зокрема, він казав, що хоче об’єднати всі епізоди в одну справу по злочинній організації і направити до суду і її.

Ірина Сампан: Що після розподілення департаменту залишилось у вас?

Сергій Горбатюк: Слід пояснити, що створили управління по розслідуванню діянь злочинної організації, але у цьому потреби не було. Є зареєстрована нами справа про діяльність злочинної організації. Також нами повідомлено про підозру колишньому Президенту. В загальних рисах інкримінується, що злочинна організація була створена з метою розкрадання бюджету. Для цього її учасники об’єднали свої зусилля, вживши попередньо заходи до узурпації влади і розстановки на усі ключові посади своїх довірених осіб. Тоді почали розкрадати державні кошти та майно.

Ірина Сампан: З 2010 року?

Сергій Горбатюк: Так, попередньо ми беремо з 2010 року. Це окремі епізоди, у яких зараз отримані дані про зв’язки вищих посадових осіб. Таких епізодів було багато, але ще не у всіх достатньо доказів для доведення зв’язків між ними, тобто діяльності злочинної організації. Є причетні високопосадовці, але питання в тому, це окремий епізод чи частина умислу злочинної організації — відповідь на це має дати слідство. Далі ми інкримінуємо, що представники злочинної організації, коли почались протестні акції, боячись втратити владу і бути притягнутими до кримінальної відповідальності за свої діяння, вчиняли жорстокі розгони і протидію протестним акціям. Це така конструкція формування та діянь злочинної організації.

Ірина Сампан: Які справи забрали?

Сергій Горбатюк: Ще не завершена передача, але пропонується забрати епізод заволодіння резиденцією у справі Межигір’я, епізод щодо Сухолоччя, провадження щодо Іванющенка, Табачника, Калєтніка, за підозрою Єфремова, економічний епізод щодо Захарченка.

Ірина Сампан: А Захарченко не фігурує у силовому і насильницькому епізоді?

Сергій Горбатюк: Йому повідомлено про підозру в насильницькому ряді епізодів злочинної протидії протестним акціям, а також про підозру в отриманні неправомірної вигоди в розмірі 1 млн. 200 тис.

Ірина Сампан: Чому? Чому ми не можемо зробити загальну справу Захарченка, справу Клименка, справу Курченка?

Сергій Горбатюк: Звичайно можемо, але маємо проблему зі строками, про які я говорив. Чим більше ми об’єднуємо, тим швидше шанси закінчити розслідування в річний термін досягають нуля. Раніше діяв КПК, який зобов’язував забезпечити повноту розслідування, що передбачало у тому числі й зібрання усіх епізодів по одній особі. В теперішній час законодавство дозволяє направляти в частині доведеного. Я вважаю, що виходячи із законодавчих реалій, саме по цьому шляху треба йти — направляючи один епізод до суду, одночасно брати докази і класти їх у справу по злочинній організації, в якій доводитимуться зв’язки високопосадовців як організаторів із виконавцями та їх оточення і контакти між ними, тобто діяльність саме організованої групи.

Ірина Сампан: Про яку кількість епізодів ми говоримо?

Сергій Горбатюк: Дивлячись, що ми маємо на увазі. Є економічний блок, є блок злочинів під час Майдану.

Ірина Сампан: Що стосується злочинів під час Майдану, скільки місяців ми враховуємо?

Сергій Горбатюк: Перевіряється та інкримінується вплив колишніх високопосадовців, саме як організованої групи, на всі події починаючи від 30 листопада, закінчуючи розстрілами 20 лютого і наступною вечірньою видачою зброї. Загалом це більше 2000 епізодів — завдання тілесних ушкоджень, вбивства, застосування зброї та гранат, фальсифікація прийняття законів 16 січня, арешти активістів, переслідування Автомайдану і так далі. Ці всі епізоди розслідуються ДСР. Якщо ми говоримо по Майдану, то підозри у причетності до тих чи інших епізодів злочинної протидії протестам повідомлені Януковичу, Азарову, Пшонці, Клюєву, Захарченку, його заступнику Ратушняку, командиру внутрішніх військ Шуляку, керівнику міліції в Києві Коряку, а потім його наступнику Мазану, їх заступнику з громадської безпеки Федчуку, представникам нижчих ланок — Кусюку і рядовим беркутівцям, Якименку з СБУ, його заступнику Тоцькому, начальнику СБУ у Києві і Київській області, якого було арештовано, заступнику Міністра внутрішніх справ Лєкарю. Що стосується економічного блоку, йдеться про братів Клюєвих, Віктора і Олександра Януковичів, Ставицького, Присяжнюка, Лавриновича, Лукаш.

Ірина Сампан: Виходить, що в деяких є і економічні епізоди, і насильницькі.

Сергій Горбатюк: Так.

Ірина Сампан: І тепер справи екс-високопосадовців будуть розслідуватись різними підрозділами?

Сергій Горбатюк: Я вважаю цей розподіл справ і розділення Департаменту і штучним, нелогічним, і таким, що шкодить розслідуванню. Раніше в нас в Департаменті була побудована структура розслідування діяльності злочинної організації. Всі вищевказані справи лягають в цю структуру і їх треба розслідувати і завершувати.

Єдине що потребувало вдосконалення, це те, що наш департамент розслідував не всі провадження щодо екс-високопосадовців і треба було або передавати їх для розслідування нам, або надавати можливість координувати хід їх розслідування. Зокрема, у Головному слідчому управлінні розслідувались справи щодо Арбузова, Богатирьової, Сивця з Державного лісового господарства. А справи щодо Курченка, Клименка і Бойка були передані у Головну Військову прокуратуру.

Ірина Сампан: Чому у Військову прокуратуру? Я не бачу підстав для цього.

Сергій Горбатюк: В мене те саме питання. Можу висловити припущення. Питання стояло про те, що головний військовий прокурор за 100 днів має показати результат. По своєму напрямку певно показувати немає чого. Тоді він дізнається про розслідувані справи, якими займається наш Департамент чи інший підрозділ. Єдине що, в них не приймалися рішення через вплив керівництва. Це в нас Клименко і в ГСУ — Курченко. Він (ГВП — «Громадське радіо») забирає ці справи і каже: «Ось, я наче досяг результату», хоча все це було зроблено до нього. Крім того, це найбільш об’ємні справи. Там велика кількість підозрюваних, а це можливість впливати на притягнення чи непритягнення тих чи інших осіб.

Ірина Сампан: Про розділення департаменту ходило дуже багато чуток. Кажуть, що департамент Горбатюка вже дорозслідував справу, але там з’явилися фігуранти, що знаходяться у чинній владі і тому справа забирається. У справі є фігуранти, які нині знаходяться при владі?

Сергій Горбатюк: На початку 2016 року був певний вплив керівництва щодо непритягнення окремих осіб у провадженнях щодо Клименка та по Сухолуччю. Коли прийшов новий Генпрокурор, я надав йому рапорт і документи у справі Клименка, де вказав, що в цій справі нам створювались перешкоди. Не дивлячись на перешкоди, нам вдалось повідомити про підозру десяти особам у цій справі. Я попросив надати можливість розслідувати справу. «Без проблем, розслідуйте», — сказали вони. Через кілька днів приходить постанова про передачу справи Клименка у Військову прокуратуру. Вирішили, що у нас слідство не ефективне. Начебто на нараді, де я був присутній, це питання взагалі не обговорювалось. Тобто я 8 місяців відбивався, щоб рухатись далі, відбився, а тут, не вивчаючи провадження, визнали, що розслідування не ефективне.

Те саме і зі справою про так звані «вишки Бойка». Півтора роки нам не передавали для розслідування цю справу. Вона знаходилась у Головному слідчому управлінні. В червні 2016 року справу передали. За 3 місяці проведених слідчих дій ми отримали дані, котрі дозволяли говорити про підозри певним особам. Як тільки ми з цим визначились, прийшла постанова про передачу справи головному військовому прокурору. В останньому інтерв’ю він каже, що це вже вишки не Бойка, а Кацуби. Я не можу говорити про те, що ми мали повідомити про підозру комусь конкретно. Чому не можу? Тому що це рішення приймається на підставі доказів. Рішення приймає слідчий і прокурор. Назвати прізвище до повідомлення про підозру — це неправильно і незаконно. Але ми бачили, як можна було б прийти до результату. Я оскаржив рішення про передачу провадження, адже воно було незаконним.

Ірина Сампан: У цих епізодах фігурують колишні регіонали і теперішні члени «Опозиційного блоку». Деякі з них голосували за диктаторські закони. Вони є при владі? Ви кажете, що при владі можуть бути тільки їхні знайомі.

Сергій Горбатюк: Ми говоримо про конкретне провадження і про причетність тих чи інших конкретних осіб. На голосуванні за закони 16 січня підняло руки понад 200 осіб. Але злочин не в тому, що вони підіймали руки за закон, адже це право. Ми у підозрах говоримо про те, що 226 голосів не було, а тому було сфальсифіковано протоколи лічильної комісії, які вказували на те, що начебто голосувало 235 осіб.

Ірина Сампан: Хто відповідає за цей епізод? Ви?

Сергій Горбатюк: Так. Він завершений. Підозру було оголошено 13 особам. 10 з них знаходяться в розшуку. 3 справи вже направлено в суд. Це Єфремов і ще 2 народних депутата. Справа по законах 16 січня вже рік в суді, однак практично не рухається.

Ірина Сампан: Чому?

Сергій Горбатюк: В мене відчуття, і не тільки щодо цієї справи, а й щодо переважної більшості направлених до суду обвинувальних актів про злочини під час Майдану, що їх просто не хочуть розглядати. Для прикладу — зайшла справа в суд. Суд написав, щоб повернули обвинувальний акт прокурору по вигаданих мотивах і це підтверджує. Апеляційний суд повертає справу для розгляду в суді. Після того починаються самовідводи суддів. «Я не можу розглядати», — чому не можеш? Підозрюваний тобі кум, сват, брат? Ні, але все одно самовідвід. У окремих справах відбуваються зміни підсудності з одного суду в інший. У інших справах довший час не призначаються засідання. Тобто придумуються різні причини, щоб тільки не розглядати.

Ірина Сампан: А провадження щодо Єфремова розслідується Вашим підрозділом?

Сергій Горбатюк: Провадження дійсно було у нас в департаменті, але його розслідування напряму керувалося Генеральним прокурором, тобто слідчі звітували йому, а не мені. Ця справа не має відношення до Майдану. Це вже події післямайданівські, тому я тут не можу говорити ні про перспективи, ні про докази, ні про подальший рух цього провадження.

Ірина Сампан: Хто займається розслідуванням захоплення адмінбудівель луганської і донецької СБУ?

Сергій Горбатюк: Наскільки мені відомо, то слідчі підрозділи СБУ.

Ірина Сампан: Тобто не Генпрокуратура?

Сергій Горбатюк: Ні. Я доповідав Генпрокурору про те, що ці справи, для того, щоб досягти якісного результату, мають розслідуватись разом або ж скоординовано.

Ірина Сампан: І що Луценко сказав?

Сергій Горбатюк: Він погодився, але, наскільки мені відомо, поки що частина проваджень щодо проведення референдуму і захоплення адмінбудівель розслідується в Луганській області, частина — в Донецькій області, частина — в Головному слідчому управлінні СБУ, а по Єфремову — у нас. На мою думку, це не впливає позитивно на якість цих проваджень. Має бути єдиний центр координації усіх цих розслідувань і, певно, в слідстві СБУ, так як це саме їх підслідність.

Ірина Сампан: Які складнощі виникають при розслідуванні майданівських справ?

Сергій Горбатюк: Дуже складно довести причетність тих, хто не вчиняв злочин, а був посередником, тобто передавав злочинний наказ. Без свідчень або тих, хто давав наказ, або тих, хто виконував наказ і безпосередньо вчиняв злочин, це вкрай важко. В такому разі ми підтверджуємо їх вину комплексом непрямих доказів. Але великою проблемою розслідування є те, що працівники правоохоронних органів не дають свідчень, які б викривали їхнє керівництво чи їх колег. Але поступово ми рухаємося до результату. Так, по подіям 18 лютого ми вже повідомили про підозру командирам львівських і харківських «беркутівців», а також командиру роти харківського «Беркуту». Щодо них ми направили обвинувальні акти в суди. Керівнику СБУ в Києві і Київській області інкримінують організацію незаконного проведення антитерористичної операції — штурму Майдану в ніч з 18 на 19 лютого. Керівнику КМДА Попову інкримінується причетність до розгону 30 листопада. Також повідомлено про підозру і оголошення в розшук колишніх керівників київської міліції Коряка і Мазана, заступника по громадській безпеці Федчука і командира київського «Беркуту» Кусюка. Це ми говоримо про середню ланку — тих, хто підозрюються у злочині.

Ірина Сампан: Ми вже можемо точно сказати, хто такі «тітушки»? Ми можемо стверджувати, що це були засуджені особи?

Сергій Горбатюк: Були й такі. Ми підозрюємо про їх причетність до злочинних угруповань. З іншого боку, складно говорити про це напряму. Ми підозрюємо, що вони займалися неправомірною діяльністю, але за цими епізодами справи не направлені до суду, тому це тільки припущення. Тобто «тітушки» — крім названих, це і представники охоронних фірм, і спортсмени певних спортивних клубів, і особи, яких могли собі дозволити зібрати так звані злочинні авторитети, які тоді були наближені до влади.

Ірина Сампан: Справами щодо Антимайданів в регіонах також ви займаєтесь?

Сергій Горбатюк: Цим займаються прокуратури областей. Ми намагаємось контролювати цю діяльність. Також ми змушені брати до свого провадження епізоди, які розслідуються погано або не розслідуються взагалі. Наприклад, провадження по розгону Майдану в Черкасах.

Ірина Сампан: Воно не розслідувалось через некомпетентність чи через небажання?

Сергій Горбатюк: Через небажання. Загалом під час тих подій там було арештовано, затримано або побито понад 60 осіб.

В Сумах також був розгін і арешти протестувальників. Це провадження ми теж забрали. Те саме стосується і проваджень щодо переслідувань представників Автомайдану. Провадження раніше розслідувалось прокуратурою Києва і Київської області. Вони направили пару десятків епізодів до суду, але їх було більше 600. Крім того, окремі з направлених до суду епізодів розслідувались швидко і неякісно, тому вони завершись виправдальними вироками.

Разом з тим, багато проваджень і надалі розслідуються прокуратурами областей. Немало проваджень закінчили. В загальному по Україні було повідомлено про підозру у причетності до протидії протестним акціям 350 осіб. Слідчими Генпрокуратури було повідомлено про підозру 193 з них. Відповідно, 157 особам про підозру повідомили прокуратури областей чи слідчі управління МВС на місцях.

Ірина Сампан: Раніше потерпілі і члени сімей героїв Небесної сотні не фігурували у справах щодо економічних злочинів.

Сергій Горбатюк: Вони і зараз не фігурують.

Ірина Сампан: Луценко сказав, що вони будуть виступати потерпілими у справах щодо економічних злочинів.

Сергій Горбатюк: Так, але він підкреслив, що коли ці справи будуть направлені до суду. Загалом це можливо. Результати розслідування знайшли своє відображення у підозрах про те, що одні й ті самі високопосадовці, узурпувавши владу, грабували державу, після чого, з метою захисту награбованого, протидіяли протестним акціям. Якщо ми говоримо про те, що все це — одна й та сама злочинна організація, то в об’єднаній великій справі потерпілі, які будуть ознайомлюватися з матеріалами по Майдану, матимуть право ознайомитись і з матеріалами щодо економічних злочинів.

Ірина Сампан: Розкажіть про допити лідерів Євромайдану — Яценюка, Порошенка, Тягнибока. Вони дали свідчення, які можна розголошувати?

Сергій Горбатюк: У більшості своїй їхні свідчення були корисними, але вони ще опрацьовуються.

Ірина Сампан: Які корисні свідчення надав, наприклад, Яценюк?

Сергій Горбатюк: Наприклад, свідчення щодо зустрічі з колишнім президентом. Це свідчення зокрема щодо того, що останній знав про усі події і про поранених та загиблих. Якщо знав, але не вчиняв ніяких дій щодо зняття міністра і притягнення до кримінальної відповідальності міліціонерів, які вчиняли побиття і вбивства, то можна припускати, що свідомо це допускав або навіть бажав. Проте це оцінка доказів, до якої не хотілося б вдаватися на етапі слідства.

Ірина Сампан: Порошенка ще не допитували? В останньому інтерв’ю ви сказали, що нічого не змінилося і ви не знаєте, коли на нього чекати.

Сергій Горбатюк: Вже більше року ми на нього чекаємо. Передавали запрошення через Генпрокурора і направляли на адміністрацію. Є контакт, він ніби згоден, але поки ми чекаємо.

Ірина Сампан: Ви можете це чимось пояснити? Може, його свідчення були б цінними.

Сергій Горбатюк: Я думаю, що вони будуть цінними. Але, сподіваюсь, все-таки прийде. Будемо нагадувати.

Ірина Сампан: У вас немає підозр, чому він не приходить?

Сергій Горбатюк: Немає. Рік назад, коли ми зустрічалися з родинами героїв Небесної сотні, я бачив реальне бажання. Помічники вказують на його завантаженість, хтозна.

Ірина Сампан: Луценко написав пост про співпрацю з Міжнародним кримінальним судом. Як цей зв’язок буде відбуватися?

Сергій Горбатюк: У нас декілька днів назад була зустріч, на якій було досягнуте розуміння того, що ми передаватимемо. Зараз Міжнародний кримінальний суд діє на підставі римського статуту. Відповідно, його вплив поширюється на ті країні, які підписали юрисдикцію римського статуту на свою країну. Україна її не підписала. Тобто, як загальне правило, на нас не поширюється юрисдикція Міжнародного кримінального суду. Але в лютому 2014 року по подіях на Майдані Верховна Рада прийняла постанову, якою попросила Міжнародний кримінальний суд взяти до свого провадження справу по Майдану, а потім навесні — справу по подіях в Криму і на Донбасі. Зараз відбувається процедура вивчення прокурором при Міжнародному кримінальному суді можливості взяти ці справи до свого провадження. Зокрема до МКС мають бути надані дані, які свідчать про системність, масштабність і тяжкість наслідків. Зараз вони заявили про готовність чекати допоки ми не надамо додаткових доказів масштабності і системності.

Ірина Сампан: На цьому рівні нам допомагає хтось з європейців?

Сергій Горбатюк: Консультації є. Ми співпрацюємо з окремими юристами з міжнародних юридичних фірм, які мають досвід роботи з Міжнародним кримінальним судом.

Ірина Сампан: 30 листопада ви дасте прес-конференцію?

Сергій Горбатюк: Не знаю, якої саме дати, але звітувати про розслідування, звичайно, буду. Треба звітувати і про проблеми, які існують.

Ірина Сампан: Які найбільші проблеми?

Сергій Горбатюк: Їх багато. На сьогодні це зменшення вполовину департаменту. І раніше були реорганізації за ініціативи зверху без об’єктивних причин. Доводиться витрачати багато часу на усунення бюрократичних перепон, замість того, щоб зосереджуватися на роботі. Стосовно розслідування хотілося би більше ініціативності від оперативних підрозділів. Слідчі отримують інформацію з допитів, але важливо було б отримувати інформацію від оперативних підрозділів СБУ та МВС.

Також йдеться про відсутність свідчень працівників правоохоронних органів. І переатестації проходять, і працюють далі, але керівництво правоохоронних органів не ставить собі завдання з’ясувати усіх, хто був у той час на Майдані або приймав участь у протидії протестним акціям, щоб вони дали правдиві свідчення. Або ти розповідаєш, як це все було, або ми будемо вважати, що ти приховуєш ці злочини. Не обов’язково ж всі вчиняли злочини. Але більшість була свідками. Нехай не тяжких злочинів, але віддання якихось наказів, порушення інструкцій, не складання документів. Наприклад, з січня у нас перестали складати акти про дислокацію підрозділів. Хтось же давав вказівку таку.

Ірина Сампан: І зараз ці люди залишаються у прокуратурі?

Сергій Горбатюк: Частина — так, частина — люстровані, в міліції, в СБУ.

Ірина Сампан: Ми пам’ятаємо як вам намагалися підсунути пана Цюприка. Багато було таких випадків за час розслідування?

Сергій Горбатюк: Після створення управління я пропонував на цю посаду виключно професійну людину. Але прийшов Шокін і призначили іншу людину, призначення якої я не хотів. Але мене ніхто не питав. У червні створювався Департамент, відбулася аналогічна ситуація. Начальники слідчого і прокурорського управлінь були визначені не мною, а Луценком. Мало того, я був категорично проти. Вони, до речі, зараз перейшли у новостворене управління.

Ірина Сампан: Вони шкодили роботі?

Сергій Горбатюк: Ну, я їду у відрядження, а за моєю спиною приймаються якісь рішення. Надаються якісь вказівки керівництвом, які, на мою думку, є неправильними, але вони виконуються цими особами беззаперечно, бо призначені не за здібностями, а по принципу відданості.

Ірина Сампан: Вас зараз не запрошують стати прокурором в якісь області?

Сергій Горбатюк: Навпаки, Генеральний прокурор заявив, що не дасть мені звільнитися. Хоча я думав, що догана — перший крок до звільнення, але пішли іншим шляхом — реформуванням Департаменту позбавили частини повноважень. Догану дали через мої заперечення проти застосування «заочного» розслідування через недосконалість законодавства, а обгрунтували її в офіційних документах на неправдивих фактах.

Ірина Сампан: Скільки ще часу треба для завершення справ?

Сергій Горбатюк: Треба розділяти великі справи злочинної організації, Майдану і окремі епізоди. Велика «Справа Майдану», про яку часто говорять«, стосується, умовно кажучи, організаторів. Щодо виконавців у нас вже є конкретні завершені справи. По подіях 30.11.2013 — справа стосовного голови КМДА, 4-х командирів «Беркуту», ще 11 підозрюваних в розшуку. По подіях 1 грудня справи 4 «беркутівців» направлені до суду. За спробу силового відтиснення 11-12 грудня справи 3 «беркутівців» направлені до суду. Ще 5 — в розшуку. За побиття на колонаді в січні до відповідальності притягнено двох «беркутівців». Єдине що, на жаль, є нерозкриті вбивства Нігояна, Сеника і Жизнєвського, однак робота у цих справах триває. Ми завершили розслідування стосовно 5 «беркутівців» щодо подій 18 лютого в Маріїнському парку, на вулицях Грушевського та Інститутській. 6 високопосадовців знаходяться в розшуку. По штурму Євромайдану в ніч з 18 на 19 лютого в суді перебуває голова СБУ в Києві та Київській області. По 20 лютому справа щодо 5 «беркутівців» знаходиться в суді, 20 «беркутівців» і 6 високопосадовців — у розшуку. Щодо видачі зброї 20 лютого, справи 3 працівників міліції і «тітушки», який вивозив зброю, також подані в суд. Ще 4 високопосадовців, які віддавали накази, оголошено в розшук.

Ірина Сампан: Так багато справ і так мало вироків. Чому так?

Сергій Горбатюк: Розглядаються активно події 20 лютого. Щодо всіх інших проваджень складається враження наче це прихований саботаж.