Чий Крим?

Це стверджують експертка з корінних народів Інституту демократії ім. П. Орлика Наталя Беліцер, та заступниця міністра інформполітики Еміне Джапарова.

На їхнє переконання, кримськотатарська автономія не загрожує суверенітету України і гарантуватиме рівні права для всіх — українців, кримських татар та росіян.

Наприкінці 80-х років кримськотатарський народ почав повертатися із депортації.Та незважаючи на те, що в підсумку вони перевищили 10% населення півострова, в місцевих органах влади були представлені лише 3-ма відсотками. Їх права залишались обмеженними.
Тому ми торкнемося теми кримськотатарської автономії або національно–культурної автономії — зараз обговорюються два варіанти.

Сергій Стуканов: В чому різниця між двома визначеннями — кримськотатарська автономія і національно–культурна автономія?

Наталя Беліцер: Кримськотатарська автономія не має конкретного змісту. Існують тільки дві автономії: національно-культурна і національно-територіальна. І між ними є різниця.

Національно-територіальна, як правило, передбачає рівні автономні права для певної групи, які компактно проживають на даній території. В той час як сенс національно-культурної автономії полягає в тому, щоб брати участь у житті всієї спільноти даної країни, в управлінні державними справами на різних рівнях, без прив’язки до якоїсь певної території.

З втіленням цієї автономії в Росії немає нічого спільного. Тому що в РФ мета — послабити питому вагу національно-територіальних республік.

Сергій Стуканов: Что даст крымским татарам создание крымскотатарской автономии после возвращения Крыма?

Еміне Джапарова: Визнання статусу корінного — саме та мета, яку ставили собі кримські татари після повернення. До 2014 року ми були вписані в український контекст — суспільний і політичний, з негативним присмаком: про нас згадували як про загарбників земель, як про сепаратистів до Турецької республіки, як про тих, які постійно вимагають якихось коштів тощо.

Сьогодні відбулась трансформація, тому що історія окупація півострова довела, що захисниками українськості як такої виявились кримські татари.

В нас є телефонний дзвінок.

Наталя з Луганська: Крымские татары — коренной народ или укоренившийся? Их родина — татаро-монгольские степи, не могут они быть коренными. Чем эта автономия будет отличаться от «ЛНР»? Враги наших врагов не всегда наши друзья.

Дмитро Тузов: «ДНР» и «ЛНР» выступили против Украины, а татары собрались под украинскими флагами.

Наталя Беліцер: Це запитання віддзеркалює хибну думку, яку нав’язували всі роки за радянської влади. На сьогоднішній день існують томи наукових досліджень, які стосуються теми етногенезу кримських татар. Базуючись на ці неполітизовані, неупереджені, наукові дослідження можна 100% стверджувати: це не укоріненості, це сучасні кримські татари, які увібрали в себе дуже багато складних ліній: і гірських племен, і степових, і приморських. А також татів, генуезців і інших народів-мігрантів. Етногенез кримських татар є дуже досліджений.

Сергій Стуканов: В середовищі кримських татар є побоювання, що українці є союзниками ситуативно. З іншого боку є занепокоєння українців, що, коли буде повернуто Крим, кримські татари будуть просувати лише свої інтереси. Якими б ви словами обґрунтували, що кримськотатарська автономія вигідна всім?

Еміне Джапарова: Це дійсно, фобія, яка є у багатьох. Під час анексії кримські татари довели свою патріотичність.

Сергій Стуканов: Створення кримськотатарської автономії означатиме також і употужнення української присутності?

Еміне Джапарова: Мова йде про рівність, це не є монополія якоїсь однієї спільноти. Потрібно дискутувати щодо форми реалізації права на визначення. І таку форму, я думаю, має запропонувати Меджліс кримськотатарського народу, як представницький орган.

Дмитро Тузов: На якій стадії йде боротьба за те, щоб кримські татари отримали цю автономію?

Еміне Джапарова: Петро Порошенко сказав, що потрібно вже починати переглядати 10 частину Конституції в частині «Автономна республіка Крим», і яку треба прописувати, закріплюючи цей статус права на самовизначення.