«Громадське радіо»
За 8 років від часу заснування кількість учасників Мегамаршу збільшилась в десятки разів. Про цьогорічну акцію говоримо з організаторами Оленою Базилівською та Владом Гаркавенко.
Ілона Довгань: Яка історія Мегамаршу у вишиванках?
Влад Гаркавенко: Вона пішла з Чернівців. Там був один студент Андрій Бабінський, який вирішив «вигуляти» свою вишиванку. Він переїхав у Київ, навчався в Києві, і у 2008 році вирішив організувати Мегамарш. Основна ціль і ідея — популяризація української культури, традицій.
Олена Базилівська: На перший Мегамарш прийшло три чи чотири людини. Тоді це трошки тяжко було розвивати, бо в людей не було українського одягу.
Сергій Стуканов: Кількість учасників збільшується чи йде хвилево?
Влад Гаркавенко: Збільшується. Перші, до 5-го, приходило до 70 людей. Зараз на марш приходять від 2 до 5 тисяч людей. Кількість за ці 8 років збільшилася просто нереально.
Олена Базилівська: Це робиться майже без коштів.
Ілона Довгань: Коли почнеться Мегамарш?
Влад Гаркавенко: Біля Золотих воріт о 14.00. Маршрут щороку змінюється. Ми починаємо біля Золотих воріт — це традиція, яку ми постійно зберігаємо. Ходимо зазвичай на Поділ. Там влаштовуємо якийсь захід. Цього року підемо із Золотих воріт на Софійську площу, потім на Михайлівську, Європейську площу і Хрещатиком на Бессарабську площу. Плануємо завершити показом фільму «Спадок нації». Скоріше за все, цьогорічний Мегамарш закінчиться кінопоказом. Планувалося завершити в Будинку кіно, але там вже є захід. Зараз ми шукаємо інший кінотеатр.
Ілона Довгань: Де, окрім Києва, відбудеться Мегамарш?
Олена Базилівська: Цю ініціативу підхоплюють в різних містах і називають по-іншому. В кого ще не планується маршу, це ще можна організувати. Пишіть — ми дамо поради.
Влад Гаркавенко: В інших містах ми не маємо відношення до організації.