Фото: Громадське радіо
Гість ефіру — експерт РПР Євген Крапівін.
Анастасія Багаліка: Як ви загалом ставитеся до Державного бюро розслідувань?
Євген Крапівін: Позитивно, тому що це одне із зобов’язань перед міжнародними партнерами, яке ми мали виконати ще 20 років тому. Генеральна прокуратура з радянських часів містила у собі перелік невластивих функцій. Наприклад, загальний нагляд (до 2015 року вони ходили з перевірками по підприємствах) і досудове розслідування. Коли у 1996 році була ухвалена Конституція, одним із зобов’язань відповідно до перехідних положень було створення незалежного органу, якому можна було б передати слідство з прокуратури. Багато говорилося про якесь бюро розслідувань. Через 20 років у нас нарешті створюється Державне бюро розслідувань, якому переходить все слідство від прокуратури.
Ідея ДБР в тому, щоб контролювати правоохоронців, суддів та високопосадовців найвищого рівня. У зв’язку зі створенням НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цей список входять всі детективи НАБУ та прокурори антикорупційної прокуратури. Таким чином цей орган посідає дуже важливу роль, тобто він замінює раніше неефективне прокурорське розслідування. Державне бюро розслідувань у ЗМІ часто ототожнюють з американським ФБР. Це було правильно на рівні концепції 2015 року, коли до його підслідності також належали організована злочинність, тяжка насильницька злочинність, просто тяжка злочинність, тобто найбільш суспільно небезпечні злочини. Але потім, коли закон уже ухвалювався, він пройшов суттєві правки в комітеті, залишилися лише високопосадовці, правоохоронці, судді і військові злочини. Це все, немає такого, як у ФБР, яке бореться з організованою злочинністю, наркотрафіком, тероризмом, тому в нинішніх межах його складно назвати аналогом американського ФБР.
Анастасія Багаліка: Як буде функціонувати ДБР? 20 листопада воно має почати працювати на повну силу.
Євген Крапівін: Так, відповідно до Кримінального процесуального кодексу 20 листопада слідство має перейти в ДБР, але для цього воно має бути сформоване. На жаль, ми розуміємо, що обрали лише директора, першого заступника, заступника. Далі буде дуже велика робота щодо формування територіальних підрозділів. Вони будуть у 7 регіонах (охоплюватимуть по три області). У них будуть слідчі, представники департаменту внутрішнього контролю, свої керівники, їх всіх треба набирати. Цим зараз має займатися та сама комісія, яка півтора року обирала директора. Ймовірно, будуть ухвалені зміни в закон, і цим зможе займатися хтось інший, щоб це було дійсно швидше. За найбільш оптимістичного прогнозу це відбудеться лише через рік.
Анастасія Багаліка: Очільник ДБР мав бути політичною фігурою? Чи все ж таки керівник ДБР мав бути незалежним і мало кому відомим професіоналом?
Євген Крапівін: Ймовірно, друге. Це незалежний правоохоронний орган. Але справа у тому, що всі 19 фіналістів цього конкурсу представляли інтереси тієї чи іншої політичної сили. Без цього не обійтися. Якщо подивитися на всі інші правоохоронні органи, то у нас так вже давно склалося в країні, що вони якимось чином асоціюються з конкретною політичною силою. Це не секрет, що, по суті, БПП та «Народний фронт» між собою поділили всі органи правопорядку. Тут така ситуація, що фаворитом Роман Труба не був. До останнього моменту фаворитом був Матіос або Ольга Варченко з ГПУ. Лише за день до голосування хтось злив інформацію, що очолить Роман Труба, першим заступником стане Ольга Варченко. Тільки заступника вони назвали іншого.
Можна провести паралель з НАБУ або Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, тобто з Артемом Ситником, Назаром Холодницьким. Вони під час конкурсу теж не були відомими, але ці органи більш-менш працюють, мають певну політичну незалежність.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.