«Громадське радіо»
Сьогодні «Українська академія лідерства» розпочала новий навчальний рік. Випускники минулого року Едем Галімов та Магдалина Димид розповідають, чого у ній навчають та як відбувається навчальний процес.
Ірина Сампан: У нас стереотипне уявлення про лідера, ніби це людина, яка йде по головам, будуючи свою кар’єру. Які якості лідера згідно стандартів вашої академії?
Едем Галімов: Можна дуже довго розмовляти про те, чи лідерами стають, чи ними народжуються. Зі свого досвіду я можу сказати, що за цей рік я дуже змінився. Якщо ми закінчили Українську академію лідерства, це не означає, що ми стали лідерами. Головне, що дали нам в академії, — ціннісну базу, щоб ми надалі могли працювати чи вчитися, заради створення абсолютно нової країни, побудованої на інших цінностях.
Ірина Сампан: Яких?
Едем Галімов: Будь вільним, будь справжніми, будь мудрими, будь творчим, будь, бо ми — Україна.
Михайло Кукін: І все ж таки, чого конкретно вас навчають? Я не уявляю диплому, де буде зазначено як фах лідерство.
Едем Галімов: В Українській академії лідерства немає диплому. Ми не отримуємо жодного документу про закінчення академії. Сьогодні якраз на відкритті прозвучала гарна думка, про те, що в Українській академії лідерства ви отримаєте те, що ви можете там отримати. Як мінімум, це ті контакти, які ми можемо використовувати надалі.
Магдалина Димид: У нас є три блоки: академічне навчання, волонтерство і спорт. І, власне, в академічному навчанні ми маємо багато різних предметів: філософія, психологія, мистецтво мислення, логіка, фінанси.
Михайло Кукін: Як потрапляють до цієї академії?
Едем Галімов: Моя сестра вчилася на курсі з одним із менторів академії. Вона просто запропонувала сестрі, щоб я приїхав туди. Таким чином, я дізнався про набір до академії пізніше, і мій вступ трохи відрізнявся від того, як він відбувався у інших. Я проходив скайп-співбесіду і писав есе.
Магдалина Димид: Я дізналася про академію випадково у Facebook. Там йшлося про те, що якась американська група влаштовує зустріч. Я прийшла просто на цю першу зустріч, нам розказали, що планується таке навчання, але туди треба буде ще вступити. Це було для мене мрією.
Відбір відбувався наступним чином. Спочатку у нас була асиміляція навчання. Ми поїхали в Карпати, де провели два дні за принципом, як вони мали б проходити в академії. Після цього був саміт у Києві, де було багато відомих людей, які є ініціативною групою нашої академії. Потім ми писали есе, мотиваційні листи. І я вступила в академію.
Михайло Кукін: Яким чином проходило навчання?
Магдалина Димид: Ми жили всі разом 24 години 6 днів на тиждень. О сьомій ранку у нас починався спорт. Ми бігали, були танці, йога і бойові мистецтва. Потім були сніданок, англійська мова, обід, а після цього у нас були різноманітні лекції.
Едем Галімов: Після обіду починався основний навчальний блок, який іноді тривав дуже довго. Часом навчання закінчувалось о 9 вечора і пізніше. В першому семестрі ми навіть практикували нічні лекції.
Михайло Кукін: Чи не стане для вас тепер розчаруванням навчання у звичайному університеті?
Едем Галімов: Звичайно після таких умов і лекторів звичайне навчання дещо нудне. Але, отримавши такий досвід, ми тепер думаємо, над тим, що можна змінити в університеті.
Михайло Кукін: Що значить нові академії, вона не одна?
Магдалина Димид: Наша мета — до 2020 року відкрити академії у кожній області України. Цього року працюватиме 5 академій: в Миколаєві, Миргороді, Харкові, Львові та Києві.
Едем Галімов: І ще ми проводимо експеримент, коли люди із заходу їдуть на схід, а люди зі сходу — на захід. Це відбувається для того, щоб люди могли обмінюватися культурою, традиціями.
Ірина Сампан: То значить гену лідерства немає?
Едем Галімов: Він розвивається.