Із Олегом Слободяном також обговорюємо свіжу новину: Європейський Союз закриває проект модернізації прикордонних контрольно-пропускних пунктів з Україною.
Ірина Ромалійська: Що це за новина і чому це сталося? Reuters каже, що не справилась Україна.
Олег Слободян: Дійсно, історія трошки сумна. Реалізацією проектів займалась не Державна прикордонна служба, але сигнали про те, що до цього йде, ми по своїх каналах отримували ще з середини 2017 року. Дійсно, інші зацікавлені відомства в Україні не змогли вчасно виконати взяті на себе зобов’язання, що змусило європейців замислитись над тим, щоб обмежити реалізацію цього проекту в майбутньому.
Ірина Ромалійська: Які саме органи в Україні цим займалися?
Олег Слободян: Безпосередньо реалізацією проекту займалася фіскальна служба. Якщо говорити детально і залазити в глибину питання, то в Державної прикордонної служби був свій сегмент в рамках цих проектів, він стосувався забезпечення наших прикордонників необхідним обладнанням на визначених пунктах пропуску. Ми всі зобов’язання в цьому плані виконали, аудит щодо реалізації проектів в 2016 році підтвердив, що Держприкордонслужба свої зобов’язання виконала. Інші служби, на жаль, цього не змогли.
Ірина Ромалійська: А хто ще?
Олег Слободян: Фіскальна служба не змогла впоратись із проектом і тому маємо таку ситуацію. Загалом за розбудову інфраструктури прикордонники не відповідають. За розбудову і розвиток автомобільних пунктів пропуску відповідає фіскальна служба, за розвиток залізничних, авіаційних пунктів пропуску відповідає Мінінфраструктури. Ми маємо свій сегмент тільки в контексті забезпечення пропуску через державний кордон.
Читайте також: ДПСУ звинувачує Фіскальну службу у зриві проекту з модернізації КПП на кордоні з ЄС
Ірина Ромалійська: Reuters пише, що ЄС надав на ці проекти трохи більше 29 мільйонів євро, і вони мали завершитися до 2017 року, але не завершені. Скільки з цих 29 мільйонів за прикордонною службою?
Олег Слободян: Я не пам’ятаю точну суму, але це невеликі кошти – близько мільйона, які були використані за призначенням. Але ці проекти завершились, якщо не помиляюсь, у 2016 році. Тобто вони мали завершитися, але, на жаль, не завершилися.
Ірина Ромалійська: Давайте поговоримо про гучну подію минулого тижня: реадмісія Міхеіла Саакашвілі. Це погодження держави про те, що їй повернуть ту людину, яка в Україну в’їхала незаконно чи незаконно тут перебувала. Хто отримував погодження від Польщі на повернення до них Саакашвілі?
Олег Слободян: Тут не потрібно додаткового погодження. Є підписані угоди про реадмісію. В 2017 році ми понад 500 осіб таким чином реадмісували до інших країн. Загалом було реадмісовано або повернуто до країн, звідки ці особи незаконно прибули, 863 особи, якщо не помиляюсь. В 2018 таких на момент реадмісії Саакашвілі було 93. Це звична практика і тут немає чогось надзвичайного.
Ірина Ромалійська: Скільки з них було чартером відправлено?
Олег Слободян: По-перше, у мене немає такої інформації. По-друге, спосіб повернення громадян законодавчо ніяк не визначений.
Ірина Ромалійська: Сумніваюсь, що держава заради когось із цих осіб наймає чартер. Хто оплачував його?
Олег Слободян: У мене такої інформації немає. Ми 100% не займаємось керуванням польотами чи замовленням чартерів.
Ірина Ромалійська: А хто проводив передачу літаком?
Олег Слободян: Ми забезпечували допомогу Міграційній службі в реалізації повноважень, і все. Ми надали допомогу Міграційній службі в реалізації її рішення про повернення Саакашвілі до країни, звідки він незаконно прибув. Що стосується технічних аспектів реалізації, вже безпосередньо його польоту, то цим ми не займалися.
Ірина Ромалійська: А чому було таке затримання, чому так грубо?
Олег Слободян: Дії прикордонників у цій ситуації, я вважаю, були повністю адекватні тим загрозам і тій ситуації, яка склалася. Давайте згадаємо десяте вересня 2017 року і дії Саакашвілі та людей, які знаходилися біля нього. Думаю, немає ніяких підстав називати їх адекватними щодо прикордонників. Якщо говорити про ситуацію, яка мала місце 12 лютого, то насправді навіть відео вихоплює тільки частину процедури, яка була реалізована. А з ним їздило більше десятка охоронців, чотири охоронці перебували безпосередньо на вході. Ми не знали, скільки взагалі там може бути людей. Дії були адекватні загрозам, які були на той момент часу.
Ми можемо пригадати невдалу операцію іншого правоохоронного органу – історія з дахом будинку. Ми бачимо, в що це перетворилося і ледь не призвело до безладу в цілому місті. Тому потрібно було діяти ефективно, в рамках закону і оперативно.
Ірина Ромалійська: А що це у вас за силовий підрозділ?
Олег Слободян: У нас немає спецназу. Але в нас є підрозділ для оперативного реагування і протидії злочинцям на державному кордоні.
Ірина Ромалійська: Зняли з кордону і запросили в ресторан у Київ?
Олег Слободян: Їх не знімали з кордону, вони базуються, в тому числі проходять тренування в Києві, на базі однієї з частин. І в рамках підготовки до нестандартних ситуацій на кордоні вони проходять в тому числі і певні курси, пов’язані з нестандартними ситуаціями. Тому певною мірою на практиці вони зараз випробували те, чому їх вчили впродовж 2016-2017.
Ірина Ромалійська: Скільки людей вже скористалося безвізом?
Олег Слободян: Безвіз функціонує успішно, на даний момент майже 426 000 осіб, наших співвітчизників, скористалося безвізом. Але хочу пояснити один момент. Десь на початку січня була публікована статистика про нібито заяву польської сторони, що понад півтора мільйона українців – це ті, які заїхали по безвізу. Коли ми говоримо зараз цифру 426 000 українців, ми маємо на увазі тих, хто їхав до Європи, маючи в руках тільки біометричний паспорт, щойно отриманий у відділеннях в Україні. Польська статистка містить всіх українців, які їхали з біометричними паспортами – навіть з тими, які видані ще в 2015-2016 і мали вклеєні довготривалі шенгенські візи.
Ірина Ромалійська: А скільки відмов?
Олег Слободян: Трохи більше 60-ти – те, що нам повідомили громадяни. Але ми підозрюємо, що кількість відмов була більша – просто не всі громадяни, яким відмовили при перетині кордону, нам про це сказали.
Ірина Ромалійська: Росіяни тепер здають біометричні показники, заїжджаючи в Україну. Це якось впливає на цифри?
Олег Слободян: Ми поки не бачимо суттєвого збільшення чи зменшення кількості росіян. Динаміка за січень приблизно на рівні минулого року. Якщо говорити загалом, то десь майже 94 000 іноземців заїхали, здавши свої біометричні дані. З них майже 70 000 – громадяни РФ.
Ірина Ромалійська: Чи є вже результати цього нововведення?
Олег Слободян: Вони будуть тоді, коли база буде більш об’ємна і тоді, коли ця система, про яку йшлося в рішенні РНБО, запрацює в повному обсязі. Рішення стосувалося загалом системи верифікації іноземців на території України, включало низку завдань, підгруп, які стосуються всієї правоохоронної системи. ДПСУ виконала сегмент, за який відповідала, – запровадження системи біометричного контролю.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.