Для держави малий бізнес — ніби злочинці, — Ілля Несходовський

27 грудня Президент України підписав зміни до законодавства щодо роботи фізичних осіб-підприємців. Згідно з новими нормами, з 1 січня окремі категорії ФОПів або фізичних осіб-підприємців будуть змушені платити єдиний соціальний внесок у розмірі 704 гривні в місяць, навіть якщо не мають жодних доходів. Цей закон викликав масове закриття ФОПів. Станом на 5 січня в Україні вже було ліквідовано більше 128 тисяч підприємств, це орієнтовно 7% від майже 2 мільйонів, які були зареєстровані в Україні. Економіст Ілля Несходовський коментує масове закриття ФОПів.

Сергій Стуканов: З чим, на ваш погляд, пов’язане таке рішення влади і чи було воно обґрунтованим?

Ілля Несходовський: Позиція уряду дуже проста — необхідно наповнювати Пенсійний фонд. Він має значні компенсації з державного бюджету, тому вирішили, оскільки є підприємства, то треба змусити їх платити єдиний соціальний внесок, оскільки вони теж отримують пенсії. Як наслідок, всі вони повинні сплачувати ті 704 гривні щомісяця, незалежно від того, ведуть вони свою підприємницьку діяльність чи ні.

Це, до речі, розповсюджувалося раніше і на спрощену систему оподаткування. Тобто той, хто знаходився на першій, другій чи третій групі, незалежно від того чи є у нього діяльність чи немає, він також був зобов’язаний сплачувати єдиний соціальний внесок, але тепер це почало розповсюджуватись і на фізичних осіб-підприємців.

Часто ця система оподаткування, я маю на увазі ці сплячі ФОПи, які зараз закриваються, використовувалась для того, щоб люди могли призупинити свою діяльність тимчасово, внаслідок якихось тимчасових обставин, наприклад, якщо жінка ішла в декрет. Вони переходили на загальну систему оподаткування і здавали звітність лише раз на рік.

До речі, я думаю, 128 тисяч — це далеко не кінцева цифра. За моїми оцінками, закриються півмільйона ФОПів, тобто чверть із тих, що були зареєстровані.

Сергій Стуканов: Як це вплине на економіку?

Ілля Несходовський: Більшість з них податки не платили або платили періодично. Тобто той, хто вів таку періодичну діяльність, просто не буде її поновлювати. Який сенс йому зареєструватися як ФОП, почати діяльність, а потім через тиждень закривати його, при тому що є певне обмеження щодо кількості їх відкриття та закриття. Тому вони або просто перейдуть в тінь і будуть прости своїх друзів, також зареєстрованих як ФОП, прийняти оплату, якщо потрібно, або отримувати готівку і взагалі ніде не відображати свої доходи.

Дмитро Тузов: Тобто ми говоримо про більшу тінізацію нашої економіки?    

Ілля Несходовський: Так, це негативне явище, тому що держава не зрозуміла, що треба запропонувати альтернативу. Це рішення народжувалося в Міністерстві соціальної політики, яке мислить зовсім іншими категоріями. Вони мислять категоріями наповнення Пенсійного фонду, а не категоріями підприємців. Як його наповнити для них немає значення. У них були навіть деякі абсурдні пропозиції.

Хоча я вже неодноразово заявляв, що спочатку треба розібратися з витратами Пенсійного фонду. Часто з тих внесків, які ми сплачуємо, пенсії отримують ті, хто взагалі туди нічого не сплачували. Як можна пояснити, що депутат, бувши в каденції декілька років, потім отримує максимальну пенсію. І це сплачується не з державного бюджету, а нашим коштом. Це стосується і великої кількості інших категорій.

Зараз свої популістичні зобов’язання, які часто даються перед виборами, держава перекладає на всіх інших, зокрема на даний момент це вирішили перекласти на підприємців.

Дмитро Тузов: Тут треба зазначити, що підприємці сплачують не лише єдиний соціальний внесок, а ще й 5% з прибутку щокварталу.

Ілля Несходовський: Це стосується тільки 3-ї групи, спрощеної системи оподаткування, тому що є ще друга і перша. А фізичні особи на загальній системі оподаткування сплачують 18% з різниці між своїми доходами і витратами.

Дмитро Тузов: Тобто ми говоримо зараз не лише про те, що податок будуть сплачувати всі підприємці, навіть якщо вони не мають ніякої економічної активності, а і про те, що підвищуються розміри цього податку. Якщо раніше це було трохи більше 900 гривень на квартал, то зараз, якщо помножити 704 гривні на 3, то зрозуміло, що зростає фіскальне навантаження на підприємця.

Ілля Несходовський: З приводу 900 гривень, то в даному випадку, якщо у підприємця була діяльність, то 300 гривень на місяць для нього це, фактично, був мінімальний платіж.

Дмитро Тузов: А якщо говорити про найдрібніших?

Ілля Несходовський: У них є певне обмеження. На третій групі це обмеження — 1,5 мільйона. 

Дмитро Тузов: А чи є статистика, як багато ФОПів отримують прибутки у 1,5 мільйони?

Ілля Несходовський: Така статистика проводилась. Але ще є інформація, що деякі великі компанії використовують спрощену систему оподаткування фізичних осіб-підприємців, щоб просто ухилятися від оподаткування, розбиваючи свою діяльність на менші суми. А у зв’язку з тим, що у них до 1,5 мільйона доходів, їм не треба використовувати касовий апарат.

Дмитро Тузов: То можливо, тут треба робити таку диверсифікацію?

Ілля Несходовський: Обов’язково. Одне із рішень, які вже були прийняті — це впровадження касових апаратів. Ми, наприклад, підтримуємо законопроект №4117 щодо впровадження змін до законодавства, яке дозволить використовувати у якості касового апарату смартфони, ноутбуки і так далі. В даному випадку жодних витрат підприємець не несе, але він має фіксувати свій обсяг реалізації, для того щоб держава була переконана, що це малий бізнес.

Сергій Стуканов: Ви сказали, що Міністерство соцполітики пропонувало різні абсурдні варіанти, як поповнювати казну, в тому числі для виплати пенсій. Це рішення з точки зору економіки є раціональним?

Ілля Несходовський: Воно є абсолютно нераціональним. В даному випадку у нас є кілька пропозицій з приводу того, як можна було вирішити це питання. По-перше, виникає питання, чому підприємець, який веде свою підприємницьку діяльність з певною періодичністю, має реєструватися як підприємець? В даному випадку йому достатньо здійснити свою операцію, а потім задекларувати доходи в річній декларації, заплативши податки. Тоді всі ці питання відпадуть.

Є ще інший варіант: людина має прийти до податкової, щоб отримати свій електричний ключ. І початок і кінець діяльності здійснюється через електронний кабінет. Не хочеш займатися цією діяльність: заходиш в електронний кабінет, закриваєш його і все.

Тобто держава на даний момент в такий спосіб, фактично, пограбувала малих підприємців.

Сергій Стуканов: Найбільше закривають ФОПи підприємці роздрібної та оптової торгівлі, також підприємці, які надавали різні складські та транспортні послуги і серед лідерів — комп’ютерне програмування та операції з нерухомим майном. Як це вплине зокрема на ці сфери підприємницької діяльності?

Ілля Несходовський: По-перше, треба визнати, що більшість тих, хто зараз закрили ФОПи, свою діяльність вже не здійснювали, тому сказати про суттєвий негативний вплив на ці сфери діяльності не можна. Люди просто припинили реєстрацію. Тут більший негатив буде стосуватися інформаційної сфери, тому що ці люди часто здійснюють свою діяльність періодично, часто отримують кошти з-за кордону. Тобто вони отримують гроші тільки після закінчення проекту і, відповідно, з цих коштів сплачують податки. Зараз вони не захочуть кредитувати державу по 700 гривень щомісячно. Якщо проект триває 6 місяців, це для них досить суттєва сума і тільки потім, коли вони отримують гроші, вони готові заплатити, але, фактично, держава не дає їм шансів це зробити. Я маю на увазі програмістів і сфери фрілансерів. На сьогодні держава не пропонує зручної для них моделі оподаткування.

Дмитро Тузов: А це означає, що вони остаточно підуть на іноземні майданчики і будуть сплачувати податки, якщо це потрібно, поза межами нашої країни.

Ілля Несходовський: Скоріше за все, так і є. І це мене дуже сильно дивує, тому що ми спостерігаємо, що внаслідок наїздів МВС, СБУ, інших правоохоронних органів на людей, які займаються цим бізнесом, або на ІТ-компанії, вони переводять свої компанії за кордон.

Сергій Стуканов: Дотепер якраз для працівників інформаційної сфери та для програмістів в Україні були достатньо сприятливі умови в сенсі фіскальної політики. Ми постійно говоримо про те, що нам треба розвивати цей кластер, який у нас є досить перспективним. Чи це позначиться негативно на розвитку цієї сфери?

Ілля Несходовський: Той, хто працює постійно і отримує постійний дохід, має кращу систему оподаткування, ніж в інших країнах. Зареєструвавшись як фізична особа-підприємець і обравши третю групу спрощеної системи оподаткування, він сплачує лише 700 гривень і 5% від отримуваного доходу. Це дозволяє йому максимально оптимізувати роботу і, отримуючи значні доходи, сплачувати дуже маленькі податки. Жодна країна світу, з якими ми знаходимось по-сусідству, не має токої системи оподаткування, як у нас в Україні.

Сергій Стуканов: Можливо, в більш ширшому контексті є певна логіка, яку раціонально здійснює уряд? І чого очікувати далі?

Ілля Несходовський: Один суттєвий позитивний крок, який однозначно для всіх зробили, — зменшили єдиний соціальний внесок. В 2015 році люди платили 1400 гривень, тоді це було десь 33%, тому сума була набагато більша, десь в 1,5 раза. А зараз вона хоч і збільшилась, але все ж таки очікувалось, що людям піднімуть мінімальні заробітні плати, але цього не сталося.

Багато позитиву зроблено глобально. Просто треба весь бізнес ділити і для кожного пропонувати свою модель оподаткування, яка була б зручною для них. В даному випадку ми бачимо певні позитиви для великого бізнесу, зокрема відшкодування ПДВ, покращення системи податкових спорів, адміністрування податків і так далі, для середнього бізнесу теж є певні позитивні зміни. Для малого та мікробізнесу на сьогодні ніяких пропозицій держава не зробила, навпаки — зменшення їхніх обсягів, за яких вони мають вважатися мікробізнесом, погіршення умов, створення податкових бар’єрів, і навіть фізично, ми бачимо, як руйнуються кіоски, часто без відповідного рішення суду. Виникає питання, з чим бореться влада. У нас зовсім немає умов для малого бізнесу.

Дмитро Тузов: Чи ми маємо ми план компенсацій якихось непродуманих дій і заохочення економічної активності населення?

Ілля Несходовський: У нас, в «Реанімаційному пакеті реформ» така концепція є. Ми два роки тому представили концепцію, щоб максимально спростити роботу бізнесу і будь-хто міг зайнятися бізнесом, щоб держава не втручалася у діяльність підприємців, і лише створювала умови для їх діяльності. Але для держави малий бізнес — це часто тільки злочинці, які тільки те й роблять, що не сплачують податки.