Громадське радіо
В ньому візьмуть участь відомі письменники Донбасу, такі як Сергій Жадан, Олена Стяжкіна, Володимир Рафєєнко.
Про культуру Донбасу поговоримо з укладачем антології письменників Донбасу «Порода» Микитою Григоровим та україністом і дослідником літератури Донбасу польським поетом Бартошем Попадяком.
Дізнаємося, на чому заснована симпатія до Донбасу у інтелектуала з Кракова, який в Польщі є одним із найкрупніших дослідників Донбасу.
Наразі він в Кракові навчається на українській філології.
«Я пам’ятаю, що на заняттях культури і політики сучасної України у 2013-му році викладач нам сказав, що за даними соціології в Україні найближчі 10 років не буде революції, і після Помаранчевої Революції буде довга перерва. Це був жовтень. А в листопаді почалося. Ціла кафедра україністики дуже переживала.
Коли почалася війна на Донбасі, раптом я зрозумів, що нічого не знаю про цей Донбас, чому він такий важливий, що там відбувається
Пізніше, коли почалася війна на Донбасі, раптом я зрозумів, що нічого не знаю про цей Донбас, чому він такий важливий, що там відбувається.
Тут у Польщі завжди здавалося, що західна Україна — це головна картинка України, і це мене дратувало. Адже я швидко зрозумів, що є якісь сили, які хочуть мати монополію на українськість. А я хотів відкрити для себе свою особисту Україну. Тут при нагоді став Донбас.
Я почав вивчати цей регіон, його історію, написав наукову роботу про Донбас, а саме картину Донбасу в сучасній українській літературі. Тоді також почалися з’являтися донбаські картини у моїх віршах», — говорить Бартош Попадяк.
Бартош Попадяк написав своє есе спеціально для антології «Порода».
«Це було есе про ідентичність того місця, де я мешкаю — Нової Хути в Кракові і Донбасу. Я вивчав культурну антропологію Нової Хути, і помітив, що є багато схожого між нею і Донбасом. Це невеличке есе, передовсім в антології будуть мої вірші, зокрема ті, в яких з’являються елементи Донбасу», — зазначає польський поет.
Польські вірші в антології будуть перекладені двома мовами.
«В антології буде сім віршів, чотири з яких будуть перекладені українською, три — російською. Ми хотіли показати, як на Донбасі все переплітається, і як одне неможливе без іншого. Тобто Бартош виступає своєрідною метафорою — здавалося б один поет пише текст, але цей текст, трансформуючись у донбаському просторі, стає двомовним. І на даному етапі це неможливо ніяк по-іншому зробити», — говорить укладач антології письменників Донбасу «Порода» Микита Григоров.
На при кінці розмови польський поет розповів про те, чим для нього є Донбас і що він додає українській ідентичності.
«Взагалі для мене є багато Україн: і київська, в одеська, і львівська. А я думаю, що Донбас — щось окреме у сенсі ідентичності», — так зауважив Бартош Попадяк.