Гість ефіру — голова Української народної ради Донеччини та Луганщини Станіслав Федорчук.
Станіслав Федорчук: Сама ідея зібрати ці спогади і певним чином їх оформити для істориків, політологів, громадського обговорення була в повітрі уже в 2014 році. Чимало з нас розуміли, що об’єктивно через політичну кон’юнктуру багато хто волів би не помічати ані Євромайдану у Донецьку, ані мітингів за Україну, ані інших форм спротиву російській окупації і діяльності колабораціоністської місцевої влади.
Чимало з нас розуміли, що через політичну кон’юнктуру багато хто волів би не помічати ані Євромайдану у Донецьку, ані мітингів за Україну
Відносно нещодавно у Києві відбулася презентація уже другого видання «Духу і літери». У них є ціла бібліотека під назвою «Бібліотека спротиву». В межах цієї бібліотеки у них вже вийшов другий том, присвячений усним розповідям про підпільні шпиталі Євромайдану, а перший загалом присвячений Євромайдану в Києві.
Завдяки цьому проекту ми можемо подивитися, як прості люди, які не були сильно політично ангажовані, висловлювали свою громадянську позицію, робили вчинки.
Сергій Стуканов: Ти мені казав, що планується записати орієнтовно 150 спогадів з Донецька.
Станіслав Федорчук: Так. Дехто каже, що це багато. Чому це не багато? Якщо говорити про Євромайдан в Донецьку, зрозуміло, що кількість активістів дуже коливалася. В найкращому випадку було близько 500 — 550 людей. Це вже разом з агентами, зі слухачами з МВС, з провокаторами від Партії регіонів та з іншими не дуже приємними середовищами.
Якщо говорити про мітинги за Україну, які розпочалися в березні, то це акції, які збирали тисячі людей. Там ми могли помітити і ультрасів «Шахтаря», і професуру місцевих університетів, і просто молодих людей, які вирішили, що вони мусять активно включитися в протидію російській пропаганді.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.