«Громадське радіо»
В студії працюють Наталка Соколенко та Олег Білецький.
Наталка Соколенко: Почему это заседание будет закрытым? Как вообще определяется форма слушания в Конституционном суде?
Віктор Шишкін: Письмовий режим — це не закритий режим. Письмове засідання має і відкриту частину, і закриту. В закритій частині проводиться обговорення суті питання. Знак тотожності між закритим і письмовим засіданнями ставити неможна. Під час письмового засідання оголошуються лише матеріали. Письмова частина буває відкритою. На письмовій частині не відбувається допит свідків та немає виступів учасників процесу. Всі присутні на засіданні сидять і мовчать.
Наталка Соколенко: Чому обрана саме така форма?
Віктор Шишкін: Така форма обрана для пришвидшення розгляду питання. На суді можуть бути присутні три депутати, з тих 50, що зверталися до нас. Також має бути відповідач. Тут відповідача немає, але необхідно заслухати представника ВРУ та представника Президента України. Також можуть заслухуватися експерти. Це займає багато часу.
Зі всіх рішень, рішення про тлумачення найбільш важкі.
Наталка Соколенко: Як би ви тлумачили поняття «наступна чергова сесія в парламенті»?
Віктор Шишкін: Я можу висловити тільки свою точку зору. Хочу нагадати, що останні 5 років я залишався в меншості у Конституційному суді.
Я не можу зараз пригадати, що малося на увазі, коли писалася Конституція України, і в чому закладалася різниця між словами «чергова» та «наступна».
«Чергова» — це наступна від попередника. Тобто друга сесія чергова йде за першою.
«Наступною» сесія може бути минаючи якусь. Тобто 3 сесія може бути наступною за 1, минаючи 2.
В Конституції України записані ці два слова послідовно. Тут треба виокремити, що тут є домінуючим. На мою думку, основне слово — «чергова». А слово «наступна» тут написане для підкреслення важливості слова «чергова».
В Україні писалася Конституція вперше, до цього вони списувалися з конституцій СССР. Це був перший досвід, і там використовувалися слова для підкреслення змісту.
Олег Білецький: Цілком довіряє суддям КС лише 1% громадян. 68% громадян суддям не довіряє. Що треба змінювати, щоб змінити цю ситуацію?
Віктор Шишкін: У нас є намагання знайти вирішення проблеми в організаційних органах. Питання не в структурах, а в людях. Конституційний суд ми ввели у 1990 році. Ми тоді дивилися на приклади Німеччини, Австрії.
Деякі мої колеги бояться відкрито говорити про свої рішення. У нас залишається радянська ментальність.
Багато суддів не розуміли, в яку інституцію вони потрапили. Конституційний Суд — це установа, яку важко назвати судом. У Франції такий орган називається Конституційна Рада. Конституційний суд не засуджує, він розсуджує.
0