«Громадське радіо»
Говоримо про успіхи і невдачі Петра Порошенка, який ось уже два роки обіймає посаду президента України.
Анастасія Багаліка: Петро Олексійович найбільшим успіхом року, що минув назвав стабілізацію економіки. Чи це так?
Євген Магда: Це так. Хоча для мільйонів українців це не відчутно. Макроекономічна стабілізація позитивно грає на наш рівень на міжнародних фінансових ринках. Але давайте не забувати, що сьогодні головні джерела фінансування для України — це кредитні гарантії з боку США, макрофінансова допомога ЄС, можливий черговий транш від МВФ. Україна сьогодні не може виходити на зовнішні ринки запозичення, тому що умови цього будуть несприятливими.
Сергій Стуканов: Президент сказав, що потрібно починати переходити від курсу виживання до стратегії розвитку. В що конкретно може вилитися ця зміна? Як це позначиться на житті українців?
Євген Магда: Очікувати, що зміни відбудуться тут і зараз, — дещо наївно. Протягом тривалого часу українська економіка, якщо не падала в піке, то швидко зменшувалась. Ці процеси розпочались ще за Януковича в 2013 році. Анексія Криму та збройний конфлікт на Донбасі лише підсилили їх.
Проте вихід тут — деолігархізація. Але як символ і фетиш вона грає дуже мало. Тут головне — розвиток малого та середнього бізнесу. Якщо ми хочемо наближатися до ЄС, здійснювати інтеграцію — доведеться змінювати структуру власності. Серед всього іншого, це зменшення позиції олігархів, великого бізнесу і підсилення позицій малого та середнього бізнесу.
Анастасія Багаліка: Чому ви сказали, що стабілізація не відчутна для більшості українців?
Євген Магда: Великий стрибок курсу гривні дуже вдарив по кишенях. У нас сьогодні найнижча середня зарплата в Європі. Я б не став очікувати на швидке відновлення промисловості (з об’єктивних причин).
Значною мірою нас рятує аграрний сектор. Два роки поспіль врожаї були високі. Якщо скажемо про геополітичну ситуацію в цьому контексті, то нагадаю, що в 2014 році Росія намагалась створити «намисто» народних республік, які б відрізали Наддніпрянську Україну від чорноморських та азовських морських портів. Це б призвело до неконтрольованого курсу гривні через повне закриття українського експорту. Вивозити збіжжя залізницею технологічно складно, є велика вразливість перед потенційними диверсіями.
Сергій Стуканов: Що Україна має робити зараз в контексті ринку землі? Чи варто розморожувати його в найближчий час?
Євген Магда: Думаю, ринок землі сьогодні залишається для нас головним недоторканним запасом. Тому влада не поспішатиме з його розмороженням. Сьогодні Україна має найбільший в Європі обсяг земель, які ніколи не були в ринковому обігу. Це запас, під який держава може отримувати кредити, додаткове фінансування тощо. Потрібно переконати наших закордонних партнерів, що правила гри будуть стабільними. І, безумовно, переконати українських аграріїв.
Анастасія Багаліка: Судебная реформа, которую вчера принимала ВР, — одно из самых важных событий прошедшего года президентства. Ваши комментарии.
Євген Магда: Якби вчора не було позитивного голосування за судову реформу, не факт, що сьогодні була б президентська прес-конференція. Лише вчора у публічній сфері з’явився її анонс.
В суспільстві є певне нерозуміння, що судова реформа не може відбутися в один момент. Є різні ідеї, в тому числі: «Давайте виженемо всіх суддів». Реформа недосконала. Думаю, досконалих реформ за змістом і не буває. Але те, що фахівці достатньо позитивно її оцінюють, — позитивний факт. Також позитивним фактом є те, що деякі люди опонують цій реформі. Але ми живемо в реальному світі. Є парламент і 420 народних обранців. 335 проголосували за цю реформу.
На мою думку, те, що був Дмитро Ярош, свідчить, що голосування було достатньо важливим, оскільки він — нечастий гість у сесійній залі.
Відома позиція і Надії Савченко та Юрія Шухевича, які зареєстрували проект постанови про скасування голосування. Очевидно, його розглядатимуть, але не думаю, що з нього вийде результативне голосування.
Анастасія Багаліка: Довольно долго президент объяснял состояние Минского процесса. Этот процесс окончательно мертв, или Петр Алексеевич констатировал то, что полицейская миссия ОБСЕ нужна, но Россия не дает согласия пустить ее на Донбасс?
Євген Магда: Справа в тому, що публічна смерть Мінського процесу не вигідна жодному з його учасників. Вони, можливо, шляхом відкидання очевидних речей будуть говорити про те, що процес і обговорення тривають.
Місія ОБСЄ не може бути панацеєю. Треба розуміти, що в цій місії можуть бути представники різних країн-членів ОБСЄ. Рішення про її направлення може бути ухвалене лише консенсусом. Тут є момент, який вписується в контекст улюбленої українцями «зради», що в цій місії (з високою долею вірогідності) будуть росіяни.
Я скептично ставлюся до можливості дипломатичного прориву у Мінському процесі, бо Німеччина вже втягується в власні вибори. У Франції достатньо складні проблеми. У парі «Франція-Німеччина», друга грала другим номером.
Анастасія Багаліка: А что бы вы спросили президента?
Євген Магда: Я б спитав президента, чи збирається він йти балотуватися на другий термін. Суспільство зараз ефективно «накачує» про те, що рейтинг президента мчить вниз, тоді як крива продажі «Рошену» — вгору. Між ними є очевидна залежність.
Анастасія Багаліка: У нас є фрагмент відповіді президента на запитання про «чорну бухгалтерію».
Анастасія Багаліка: Почему документы переданы сейчас, а не раньше? Как вы прокомментируете мнение президента. На словах он согласен с мнением журналистов «УП».
Євген Магда: Я б не сказав, що президент повністю солідарний з журналістами «УП». Я б сказав, що «УП» опублікувала, як мінімум, дещо іншу версію «чорної бухгалтерії». Тут я спираюся на думку керівника НАБУ Артема Ситника, який стверджує, що Лещенко передав дещо інші документи, ніж Трепак.
Я прогнозую, що може бути ще й третя версія «чорної бухгалтерії», може й четверта.
«Чорна бухгалтерія» для багатьох цивілізованих країн — пройдений етап. Україну можна вітати, що вона запрошена до цього клубу.
Доти, доки політики не піймані на гарячому в процесі отримання хабара чи незаконної грошової винагороди, навряд чи вони спроможні піти у відставку.
Сергій Стуканов: Серйозних наслідків після оприлюднення може і не бути, незважаючи на те, що можуть бути ідентифіковані підписи?
Євген Магда: У такому випадку має бути позиція юристів. Але одразу людям можна інкримінувати те, що вони не сплатили податки з отриманих незаконних доходів.
Має бути доведено, що документи правдиві. По-друге, потрібно зрозуміти, який в цьому є склад злочину. З точки зору моралі, люди, заскочені на гарячому, мають замислюватись, чи варто їм продовжувати політичну кар’єру.
Анастасія Багаліка: Президент сказав, що передав список з 12-ти кандидатів до ЦВК. Це мало статися ще два роки тому. Кого ви очікуєте побачити в цьому списку?
Євген Магда: Головна інтрига, чи буде хтось з діючих? Були витоки з президентської адміністрації, що буде 12 нових чоловік.
Думаю, попри незадоволення суспільства, буде хтось від «Опозиційного блоку», «Волі народу», «Відродження».
Я хотів би побачити фахівців з виборчого законодавства і фахівців, пов’язаних з процедурою здійснення виборів. Нагадаю, що ВР може затвердити членів ЦВК, а обирати будуть самі її члени.
Сергій Стуканов: Які ще найбільші досягнення президента за ці два роки?
Євген Магда: Це Європейська інтеграція. Президент говорить про безвізовий режим, який Україна має можливість отримати. Але я б не абсолютизував цей фактор. Він може спричинити «ефект плацебо» для багатьох громадян. У нас 2/3 громадян не мають закордонних паспортів. Для них буде корисно один раз побачити, аніж десять разів почути.
Ще одне досягнення — зміцнення обороноздатності. Президенту тут складно, бо адекватного міністра оборони Україна знайшла не одразу. Але ми бачимо, що з Полтораком президент спрацювався.
Треба враховувати, в українській політичній системі історично склалося, що президент перебуває в центрі. Відповідає за все.
Наші парламентарі можуть говорити про те, що їх «ґвалтують» на Банковій в політичному сенсі. Але за останні два роки я не спостерігав прагнення і спроможності ВР нав’язати свою гру президентові.
Можна говорити, що «БПП» з «Народним фронтом» всіх затиснув. Але ми бачимо, що і всередині «БПП» є течії, які суперечать одна одній. Є певні проблеми, а у нас «де-факто» президентсько-парламентська республіка.