«Визначають, що гендерно орієнтоване бюджетування – це метод, спрямований на інтеграцію гендерної складової у бюджетний процес на всіх ланках бюджетної системи. Це не новий термін, який з’явився у 80-х роках у Австралії як антикризовий інструмент», – розповідає Наталія Ковалко.
Ідея гендерного бюджетування в тому, щоб прорахувати економічну ефективність видатків з точки зору аналізу потреб статей і, враховуючи це, зробити збалансований бюджет.
«Ми говоримо не про те, щоб була збільшена кількість грошей в бюджет, а про те, що все, що існує, повинно бути збалансовано розподілено.
По суті ми не можемо не враховувати, що і жінки і чоловіки мають різні потреби, інтереси, здібності. Наприклад, Швеція зайняла 4 місце в світі по боротьбі з корупцією, і вони якраз багато років вводять принцип гендерної рівності, проводять через призму країни принцип гендерного бюджетування, тому на цей метод потрібно звертати увагу.
У нас в Україні є 24 ст. Конституції, де чітко зазначено про рівність чоловіків і жінок та рівні можливості. В 2005 році був прийнятий закон про забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків та жінок, ще є ст.7 Бюджетного кодексу, яка теж говорить про збалансованість, рівність, доступність. Отже, є всі ці основи.
Якщо говоримо про замовників таких послуг, то на перших етапах Шведське агентство міжнародного розвитку (Sida) співпрацювало з Міністерством фінансів, зараз до 2018 року вони продовжують інший проект, тут бенефіціаром якраз є держава в особі Міністерства фінансів.
На рівні територіальних громад потрібно, щоб були зацікавленість: зробити вибірку, кого потрібно підтримати, кого,можливо, скоротити і в яких сферах. Потрібно, щоб громада зрозуміла, що від цього буде тільки виграш.