Генеральна прокуратура продовжує рятувати корупціонерів, — Олександра Дрік

В списку опинилися Олесь Довгий, Євген Бакулін, Андрій Лозовий, Юрій Солод, Борислав Розенблат, Андрій Рибалко, Олександр Горбунов, Віктор Романюк та Геннадій Бобов. Керівник проекту «Декларації під контролем» Олександра Дрік коментує заяву.

Олександра Дрік: Всі кримінальні провадження, які порушуються на основі перевірки декларацій високопосадовців, які займають особливо відповідальні посади, підслідні Національному антикорупційному бюро. Декларації, які доступні онлайн, може перевіряти будь-хто. Так робимо ми. Так робить НАБУ. Так може робити будь-який правоохоронний орган в Україні. Те, що декларації перевіряють всі, — це хороший сигнал. Поганий сигнал в тому, що Генеральна прокуратура всіма доступними способами намагається рятувати корупціонерів, вона продовжує це робити і може використовувати це, щоб відтягувати процес справжніх перевірок, кримінальних проваджень, які мають призводити до конкретних результатів — ув’язнення. Найвища міра покарання, передбачена за недостовірну інформацію або за незаконне збагачення, — позбавлення волі на термін від двох років.

Коли ми говоримо про те, що Генеральна прокуратура на основі даних з декларацій звернулася щодо розслідування, то це ще не є корупційним злочином. Теоретично нічого поганого в тому, щоб розслідувати несплату податків немає. Проблема в іншому. Генеральна прокуратура раніше вже робила заяви щодо декларацій депутатів (мова йшла про понад 50 депутатів), але не виявила там ознак тих правопорушень, які можуть призвести до кримінальної відповідальності. Це окозамилювання, намагання створити в суспільстві нерозуміння того, що у Генеральної прокуратури немає повноцінних повноважень ні для перевірок, ні для розслідування корупційних злочинів, вчинених особами, підслідними НАБУ.

Сергій Стуканов: Ви сказали, що Генеральна прокуратура системно рятує корупціонерів. В цьому разі вона хоче врятувати цих 9-х осіб чи ідеться про відвернення уваги від інших чиновників?

Олександра Дрік: Коли я кажу про те, що Генеральна прокуратура рятує корупціонерів, я кажу про те, що за три роки діяльності жодного посадовця не було покарано за топ-корупцію. Коли ми говоримо про затягування справ, то це є допомога і порятунок корупціонерів від відповідальності.

Коли ми говоримо про те, Генеральна прокуратура відкриває конкретні справи на основі інформації з декларацій, то це завжди має на меті відвернення уваги від справжніх злочинів. Також це намагання заплутати людей.

Несплата податків не обов’язково означає корупційне походження статків. НАБУ, коли перевіряє інформацію на основі декларацій, займається окремим зрозумілим напрямком — корупцією. Генеральна прокуратура мала би сконцентруватися на розслідуванні злочинів проти Євромайдану. Покажіть мені хоча б одного високопосадовця, якого було покарано за злочини проти Євромайдану. До реєстру занесено більше 100 злочинів, більша частина з них — злочини проти учасників Євромайдану. Судові вироки є тільки в окремих справах. Це далеко не високопосадовці. Тут Генеральна прокуратура мала б показати результат.

Наталя Соколенко: Наскільки поширеною є розбіжність між майном, яке показують депутати, і тим, що було сплачено до податкової?

Олександра Дрік: Ми як представники громадянського суспільства не можемо отримати інформацію від податкової про сплату податків. Доступ до відповідних реєстрів є у НАБУ та НАЗК. Розбіжності між величезною кількістю готівки, коштів на банківських рахунках, нерухомістю і офіційними доходами є дуже поширеними. Якщо ми не бачимо, звідки ці гроші могли прийти, то щодо таких осіб ми пишемо заяви до НАБУ, також ми пишемо листи депутатам, щоб вони пояснили.

Сергій Стуканов: Є інформація, що детективами НАБУ зареєстровано 22 кримінальних провадження, які стосуються 21 особи. Як довго може тривати слідство?

Олександра Дрік: Процедура притягнення до відповідальності високопосадовців спрощена. Вона дозволяє швидко отримувати результати. Але в судах справа може перебувати майже нескінченно. Тому важливим є створення антикорупційного суду.