Громадське радіо
У Києві десятки організацій ветеранів-АТО. І всі вони претендують на землю і квартири. Іноді — зі скандалами. Депутат Київради Юрій Дідовець запропонував спосіб, як домогтися житлоплощі.
Ірина Ромалійська: Як в Україні виділяють землю чи квартири ветеранам-АТО? Ви особисто опікуєтеся цією проблематикою?
Юрій Дідовець: Я, будучи депутатом, був мобілізований у військо. Після року служби я підписав контракт з Міноборони і зараз продовжую бути військовослужбовцем. Після того, як мене обрали депутатом Київради, постало логічне питання про захист інтересів АТО-шників.
Ірина Ромалійська: Якою має бути ця процедура і як це відбувається зараз?
Юрій Дідовець: Сьогодні є проблема видачі земельних ділянок у великих містах, зокрема таких, як Київ. По Києву на отримання земельних ділянок претендують близько 22 тисячі чоловік.
Ірина Ромалійська: Йдеться тільки про землю чи і про квартири?
Юрій Дідовець: Це різні гарантії держави. Навіть земельних ділянок, на які може претендувати АТО-шник, є 5 видів. В даному разі йдеться про індивідуальну житлову забудову. На будівництво будинку претендує 22 тисячі чоловік.
Ірина Ромалійська: Якими мають бути розміри таких наділів?
Юрій Дідовець: 10 соток.
Ірина Ромалійська: 22 тисячі людей — це хто?
Юрій Дідовець: Це учасники бойових дій, які мають статус учасника бойових дій, які зареєстровані у Києві і які на момент мобілізації або перебування в зоні АТО були зареєстровані в місті Києві.
Ірина Ромалійська: Як відбувається процедура? Як ветерани звертаються до органів місцевої влади?
Юрій Дідовець: З цього моменту починається неправда і обман з боку КМДА. Навіть форма заяви, яка пропонується АТО-шнику для заповнення, завідомо не дає можливості отримати цю землю, оскільки там немає інформації про конкретну земельну ділянку, хоча цього вимагає закон. Все, що зробила Київрада з 2014 року, то це зафіксувала кількість охочих.
Також читайте: «Пільги учасників бойових дій на житло є нереальними», — адвокат
Ірина Ромалійська: Жодної ділянки не виділено?
Юрій Дідовець: Виділені тільки сім’ям загиблих. Це близько 200 ділянок.
Ірина Ромалійська: А живим?
Юрій Дідовець: Є поодинокі випадки, але вони ще не дійшли до логічного завершення. Рахуйте, що ніхто не отримав.
Ірина Ромалійська: Чому так?
Юрій Дідовець: В Києві на сьогоднішній день зареєстровано близько 400 громадських організацій зі словом «АТО». Більшість з них приходять у Київраду з проханням надати земельні ділянки представникам саме їхньої організаці. Або просто звертається фізична особа, яка є учасником бойових дій. І тут виникають різні конфліктні ситуації. Київрада і КМДА намагаються, з одного боку, не дати землю, а, з іншого боку, перекласти відповідальність на самих АТО-шників, щоб вони самі вирішили, хто в першу чергу має отримати земельну ділянку.
Ірина Ромалійська: Тобто це суперечки довкола черговості?
Юрій Дідовець: Так. Тому я, як депутат, ініціював проект рішення, в якому ми передбачили черговість — хто за ким має отримувати, але не землю, а компенсацію. Оскільки в Києві землі немає, ми запропонували механізм видачі 320 тис. гривень кожному учаснику бойових дій, як компенсацію замість права на земельну ділянку. Зараз навколо цього багато заперечень. Хто вважає, що це має бути мільйон. Мер вважає, що це має бути 150 тис. гривень. Поки ми подали 320 тисяч гривень.
Ірина Ромалійська: Це проект рішення?
Юрій Дідовець: Це проект рішення, який пройшов земельну комісію. Мої колеги підтримали його одноголосно. Днями це питання буде розглядатися на бюджетній комісії.
Ірина Ромалійська: А гроші в бюджеті на це є?
Юрій Дідовець: Безумовно, за один день ми не зможемо охопити всіх охочих. Це можливо виконати за 3-5 років. Для цього існує черга.
Ірина Ромалійська: 22 тисячі охочих множимо на 320 тисяч, отримуємо 7 мільярдів гривен. Саме стільки мають відшукати у міському бюджеті. Оскільки йдеться саме про міський бюджет, а держава до цього не долучається?
Юрій Дідовець: Зараз ми готуємо звернення до Кабміну для того, щоб спробувати вирішити це питання за допомого держбюджету в тому числі.
Ірина Ромалійська: Така ситуація у всіх містах України?
Юрій Дідовець: Наприклад, Львів запровадив подібну процедуру. Вони ввели 100 тис. гривень як компенсацію, але виплачують її частинами.
З такою формою компенсації є проблеми, оскільки право на землю — це конституційне право кожної людини. І тут питання в тому, як забрати це право. Як людина може відмовитися від права в замін на кошти? Тому тут перед нами стоїть питання. Можливо, треба буде додаткова норма в законі. Також ми розглядали варіант надання землі в Київській області. Нам пропонують 120 км. від Києва, тому всі відмовляються. В нас зараз відкрита дискусія.
Ірина Ромалійська: 320 тисяч — звідки взялася ця сума?
Юрій Дідовець: При Київраді працює нарада громадських організацій, що опікуються АТО-шниками. Туди входять близько 30 активних громадських організацій. Ця сума — продукт роботи цих організацій. Я, як суб’єкт подання, просто подавав і «причісував» цей документ.
Ірина Ромалійська: На якому етапі цей проект закону? Зараз він пройшов земельну комісію, а далі?
Юрій Дідовець: Далі — бюджетна комісія і комісія соціальної політики. Після цього рішення може переходити в сесійну залу, якщо проект буде готовий.
Ірина Ромалійська: Які ваші прогнози?
Юрій Дідовець: Я думаю, що в першу чергу почнеться спекуляція на тему того, що це неможливо. Якщо ми зможемо це перебороти, будуть спекуляції щодо суми компенсації, тобто спроби її зменшити.
Ірина Ромалійська: Хто прийматиме остаточне рішення?
Юрій Дідовець: 120 депутатів Київради. Тобто 5 фракцій.
Ірина Ромалійська: Коли можна очікувати на появу цього проекту рішення у сесійній залі?
Юрій Дідовець: Думаю, близько двох місяців потрібно для того, щоб пройти всі комісії і дійти до сесійної зали.
Ірина Ромалійська: «Земельний департамент Київської райдержадміністрації саботує виділення землі воїнам АТО, за що суди систематично штрафують столичне керівництво» — така публікація з’явилася взимку цього року.
Юрій Дідовець: Я, як адвокат, взяв собі в помічники юристів, які займаються виключно питаннями АТО та виділення земельних ділянок. На сьогодні подано близько 120 позовів на Департамент земельних ресурсів. Позови стосуються його бездіяльності.