В студії працюють журналісти «Громадського радіо» Григорій Пирлік та Ірина Ромалійська.
Григорій Пирлік: Чому ваша нова пісня саме про бурштин?
Вова Гейзер: Це актуальна тема. Я якийсь час жив в Рівненському краю, де його копають. Коли тобі земля дає такі ресурси, то ти маєш викопати на мільйон, а закопати на два. Тобто якщо копаєш яму, то маєш посадити в неї дерево, щоб твої нащадки теж могли мати ці ресурси.
Користуватись тим, що дає земля, треба, але і важливо це повертати.
Ірина Ромалійська: Вы следите за тем, что происходит в политике по вопросу янтаря, что никак не могут принять закон на эту тему?
Вова Гейзер: Держава має врегулювати це питання і забезпечувати людей, які там проживають. Порушувати екосистему — ненормально.
Григорій Пирлік: А де ще можна послухати вашу нову пісню?
Вова Гейзер: 26 квітня ми їдемо в село Антонівка Рівненської області представляти цю пісню на фестивалі «Бурштиновий шлях».
Григорій Пирлік: Як ви ставитесь до прийнятого нещодавно закону про квоти, за яким кожна третя пісня на радіо має бути українською?
Вова Гейзер: Ставлюсь абсолютно лояльно. Українська мова прекрасна. Але ми маємо навчитися робити якісний продукт. Це не значить, що якщо кожна третя пісня українська, то ми що хочемо, те і ставимо.
Ірина Ромалійська: Есть ли возможность в украинских музыкантов производить такое количество качественной музыки?
Вова Гейзер: У нас є дуже багато прекрасних виконавців і гуртів. Але якщо музики буде недостатньо, то ми самі зможемо заповнити ефір, нам є що сказати людям.