Ірванець: мій Харків — небесний Єрусалим та місто Бетмена

Чому саме Харків, чому 1938, та про що роман, ми запитали в Олександра.

«1938 рік — це останній рік перед 1939-м роком. Чому саме Харків? Тому що я люблю писати про місто. Я хотів тут змалювати ідеальну Україну, міжвоєнну, незалежну, як були незалежними Балтійські країни чи Польща, і зрозуміло, що столицею міг бути тільки Харків.

В мене особисті відчуття, пов’язані з Харковом — моя мама з Харкова, і це був перший мегаполіс, який я побачив. Він для мене лишився містом сонця, містом мрії», — розповідає Олександр Ірванець.

За словами письменника після цього роману харків’яни навряд чи можуть подивитися на своє місто іншими очима, адже це текст не для них, а для тих, хто любить гумор, іронію, детективи та полюбляє вигадувати історію.

«Є небесний Єрусалим, а є реальний. Мій Харків — це небесний Єрусалим або місто Бетмена, неіснуюче, але дуже гарне. В Америці навіть є план Готема, він створений у віртуальній реальності. Мій Харків десь такий.

Це гостра, динамічна, цікава історія про невідомого вбивцю, який приходить в Україну невідомо звідки, і має невідомо яку мету. І головний герой — полковник СБУ має лише мінімальну інформацію про нього, і намагається вирахувати цього зловмисника. А чи знайде його полковник Української Робітничої Селянської Республіка (УРСР), нехай буде інтригою», — говорить автор.

Повну версію можна прослухати в доданому звуковому файлі.