Анастасія Багаліка: Чому творчість Катерини Білокур таке важливе для України?
Валентина Клименко: Її мистецтво — це мистецтво художниці-аматорки, яка самостійно піднялася до професійних вершин. Це жінка, яка не мала ні початкової освіти, ні художньої. Крім того, що вона самостійно навчилася професійно малювати, вона ще створила власну манеру малювання.
Тетяна Курманова: Мне кажется, что в Украине не так много знают о ее творчестве.
Валентина Клименко: Так, це так. Я коли писала книжку про неї, то думала, якби Пікассо не сказав про неї, не відомо як би ми і далі ставилися до Катерини Білокур. Бо ця фраза стала для всіх маркером, і вона, ніби, показує всю велич Катерини Білокур.
В цьому році була виставка Катерини Білокур в Мистецькому арсеналі, яка мала успіх, але я хочу наголосити, що це перша і єдина виставка за 115 років.
Ми розпочали проект «Лінія-арт» — це сувеніри, які базуються на творах українського мистецтва. Для мене — це символічний і містичний збіг з того, що ми почали з Катерини Білокур. До виставки ми зробили футболки, чашки, листівки, блокноти з зображенням Катерини Білокур, і дуже щасливі, що вони користуються чи не найбільшою зараз популярністю.
Анастасія Багаліка: Наскільки мені відомо, точної дати народження Катерини Білокур дослідники не знають, і це ніде не записано. Чого так сталося, адже вона була із заможної сім’ї?
Валентина Клименко: Ця історія пов’язана з нашою культурою, в якій дуже мало зберігається писемних згадок.
В біографії Катерини Білокур є кілька визначальних вузлів. Все, що ми знаємо про Катерину Білокур, ми знаємо з автобіографії і з листів, які вона писала мистецтвознавцю Стефану Таранушенку.