«Громадське радіо»
Олександр Сергієнко, директор Інституту міста, розповідає про те, чому потрібно встановлювати загальнобудинкові лічильники.
Олена Бадюк: До 2018 року по Україні повинен запрацювати повний облік газу для населення, яке використовує його у побутових цілях. Наскільки активно зараз встановлюються лічильники, якою є картина по Україні?
Олександр Сергієнко: Газові квартирні лічильники встановлюються зараз дуже пасивно. Вартість встановлення одного лічильника — 1500 гривень, мінімум. При тих нормах споживання, які зараз є, він буде окупатися роками, тобто економічного сенсу встановлювати їх немає.
Дмитро Тузов: Як відділити те, що реально платить людина від того, що їй написали в платіжці?
Олександр Сергієнко: Якщо у вас немає індивідуального квартирного обліку тепла, то ніяк. Є прилади, які ставляться на кожну батарею, але у нас вони не сертифікуються, тому що постачальникам тепла це дуже невигідно. Навіть встановлення загальнобудинкових лічильників викликає спротив з боку комунальників.
Київська влада ще минулого року взяла курс, що на початок опалювального сезону, вони мають вийти на 100%-ве забезпечення київських будинків загальнобудинковими лічильниками. Але «Київенерго» заявляє, що у неї арештовані рахунки, тому не зможе їх встановити.
Олена Бадюк: А чиїм коштом їх мають встановити?
Олександр Сергієнко: За все платять люди. Але офіційно виділяє кошти Київська міська рада через міський бюджет і «Київенерго». У «Київенерго» своїх грошей нема, вони теж беруть наші гроші, але записують це як інвестиційну програму і намагатимуться повернути з бюджету ці кошти. Тобто ми повинні заплатити двічі.
Дмитро Тузов: Але при цьому їх все одно не встановлюють?
Олександр Сергієнко: Парадокс ситуації в тому, що вони за наші кошти реалізують цю інвестиційну програму, а договір про співробітництво з ними, укладений за часів Омельченко, настільки недолуго прописаний, що ми маємо повернути їм їхні інвестиції.
Дмитро Тузов: Це угода була підписана між київською владою і «Київенерго»?
Олександр Сергієнко: Так, у 2001 році.
Олена Бадюк: Як працює ця система фіксації споживання газу по будинку? Наскільки вона справедливо відтворює реальні обсяги споживання?
Олександр Сергієнко: Коли почали встановлювати газові загальнобудинкові лічильники, почалася критика, мовляв буде несправедливий розподіл, бо хтось споживає багато, хтось — мало. Але він до того був ще більш несправедливий.
Я досліджував цю тему у 2010 році. У нас тоді в країні було понад 5,5 мільйонів квартир, які споживали газ лише на газових плитах. Норматив був — 9,8 куба на людину в місяць. Я підрахував, що насправді люди стільки не споживають. Але облгази відпускають ці обсяги, отримують кошти. Цей газ ніби зникає, але він все одно десь там залишається у сховищах, і цей газ продають наліво. За мінімальними підрахунками — це було 200-300 мільйонів доларів на рік.
Дмитро Тузов: Тобто це знову ж таки подвійний продаж. І досі така схема працює в країні?
Олександр Сергієнко: Приблизно через 5 років прем’єр Яценюк схаменувся і зменшив цю норму до 6 кубів на людину. Потім були якісь перипетії. Я думаю, там була якась підкилимна боротьба, тому що спочатку зменшили до 3-х кубів, а потім збільшили до 4,4. І зараз ця цифра зберігається.
Це більш реалістична цифра, але загальнобудинковий лічильник газу дозволить ще більш реалістично розподіляти це, тому що тоді на будинок буде відома кількість газу, і питання залишиться лише у його розподілі між квартирами.
Ця сама несправедлива система існує зараз для гарячої і холодної води. Станом на минулий рік, лише приблизно половина квартир мають лічильники. Ті, хто мають лічильники сплачують по лічильнику, а хто не мають — сплачують всі втрати в загальнобудинковій мережі.
Олена Бадюк: А якщо говорити про вартість лічильника для холодної і гарячої води, то вона відрізняється, наприклад, від вартості газового лічильника?
Олександр Сергієнко: Тут виграш набагато більше, тому що 4,5 куби газу по 7 копійок за куб — це не велика ціна. А гаряча і холодна вода зараз дуже подорожчали, тому встановлювати лічильники економічно дуже доцільно. І я спостерігаю, що це відбувається масово.
Також спостерігається відмова від гарячої води і перехід на бойлери. Це дає величезну економію для сім’ї.
Встановлення індивідуального лічильника в кожну квартиру на все: на холодну і гарячу воду, на тепло, на газ — це єдиний шлях точного обліку.
Дмитро Тузов: Зараз у нас більше третини людей отримують субсидію. Яка мотивація для них вкладати кошти в лічильники? Адже їм це просто непотрібно.
Олександр Сергієнко: Це проблема житлових субсидій. На жаль, філософія субсидій прямо протилежна напрямку філософії енергозбереження. Як тільки ви отримали субсидію, ви не зацікавлені в економному споживанні, тому що тоді вам зріжуть розмір субсидій.
Статистика показує, що платежі по субсидіям за газ набагато більші, ніж платежі власне за газ.
Дмитро Тузов: Ваша порада для людей для людей, які хочуть бути чесними перед собою і країною, в якій вони живуть, яким соромно брати субсидію і розраховують на свої сили. Як себе захистити у цій ситуації?
Олександр Сергієнко: Я вважаю, треба встановлювати лічильники на холодну і гарячу воду. На газ, якщо у вас тільки газова плита, встановлення лічильника економічно недоцільне. А щодо оплати тепла громадянам треба об’єднуватися і добиватися встановлення загальнобудинкових лічильників.
Олена Бадюк: А що стосується газовідведення. Наприклад, у мене є лічильник і на гарячу, і на холодну воду, гарячою водою я не користуюся, тому що є бойлер, але сума за водовідведення і гарячої, і холодної води мені приходить щомісяця. Я думаю, ця ситуація є типовою для багатьох громадян. За що я маю платити?
Олександр Сергієнко: Іншого способу обліку немає. Встановлювати лічильних на водовідведення технічно можливо, але сенсу немає.
Олена Бадюк: Але чому ця сума йде окремою статтею, чому вона не включена, наприклад, в тарифи за воду.
Олександр Сергієнко: Включення її в загальний тариф за воду — це справа техніки. Але, ви ж розумієте, треба утримувати каналізаційні мережі і на це теж потрібні кошти. Я думаю, тут менш за все можливостей для махінацій.
Дмитро Тузов: Хто має зробити справедливу комунальну систему?
Олександр Сергієнко: У цьому має бути зацікавлений мер кожного міста. Якщо мер ефективно вирішує проблему лічильників, він має шанс стати президентом.
Дмитро Тузов: В яких містах України сьогодні відбуваються позитивні зміни?
Олександр Сергієнко: Київ випереджає всі міста і області країни по встановленню загальнобудинкових лічильників тепла.
Будинковий лічильник тепла близько на 30% зменшує розмір платежів. І кожен мер має це розуміти. У Києві мер це розуміє і намагається вирішити це питання. Треба, щоб і в інших містах мери це розуміли.