Куди звільнені з полону можуть звернутися за фаховою безкоштовною допомогою?

У Міжнародний день постраждалих від катувань поговоримо з координатором проектів допомоги потерпілим від тортур в українському представництві організації «Health Right International» Тетяною Сіренко.

Ілона Довгань: Сколько вы уже предоставили помощи и для кого?

Тетяна Сиренко: Ми надаємо допомогу військовослужбовцям і цивільним особам, які перебували в полоні і постраждали від тортур. За рік роботи ми надали допомогу близько 200 потерпілим і членам їх родин. Ми надаємо соціальну, психологічну, юридичну допомогу, а також допомагаємо отримати доступ до гарантованих медичних послуг.

Ілона Довгань: Яким чином люди можуть до вас звернутися?

Тетяна Сіренко: До нас може звернутися будь-хто. З нами можна зв’язатися за телефоном 068-101-76-83. Ми не вимагаємо від наших клієнтів жодних підтверджень того, що вони підлягали тортурам. Усю інформацію ми записуємо зі слів клієнта, а всі послуги надаємо конфіденційно.

Ми допомагаємо людям отримати гарантовану державою медичну допомогу. Ми приходимо разом з клієнтами в лікарню, або знаходимо лікарів, які можуть надати необхідні послуги безкоштовно. На жаль, в нашій державі поки немає відповідної стандартизованої процедури для цивільних, які були в полоні.

Наталя Соколенко: Чому її досі немає?

Тетяна Сіренко: Для того, щоб в Україні прийняли якусь постанову, має пройти багато часу. Проблема існує понад 2 роки, але говорять про це тільки протягом останнього року, в основному — громадськість. Люди які звільняються зараз, мають більше можливостей отримати необхідні послуги. За світовими стандартами, людина, яка звільняється з полону, має обов’язково пройти обстеження, навіть якщо її не катували фізично, адже зазвичай люди в полоні утримують в неналежних умовах і на фоні стресу відбуваються різні соматичні захворювання.

В 2014 році було дуже багато стихійних викрадень, звільнень і обмінів цивільних людей. Тільки тепер деякі звільнені починають звертатися з вже ускладненими проблемами.

Ілона Довгань: Як люди про вас дізнаються?

Тетяна Сіренко: Від волонтерів чи представників інших громадських організацій. На жаль, в нас немає стаціонарних приміщень, в яких ми могли б утримувати людей. Доводиться домовлятись з лікарнями. Часто люди живуть у знайомих чи волонтерів, а ми їм допомагаємо пройти обстеження. Також ми намагаємось налагодити співпрацю з регіональними лікарнями, але в маленьких містечках часто немає кваліфікованих лікарів чи необхідного обладнання.

Ілона Довгань: Яку ще допомогу ви надаєте окрім медичної?

Тетяна Сіренко: В нас є кваліфіковані працівники, які роблять повну оцінку потреб, стану і соціального статусу людини. Часом ми направляємо людей до інших партнерських організацій.

Після полону в людей трапляється переоцінка цінностей і навіть якщо людина фізично може займатися звичною діяльністю, вона вже може цього не хотіти.

Наталя Соколенко: Можете привести якийсь приклад?

Тетяна Сіренко: Так, наприклад, один хлопець раптово почав малювати і ми допомагали йому реалізуватися в цьому. Багато людей не змогли залишатися в окупованих регіонах або були вимушено переселені. В нових містах їм довелось шукати нові ресурси. Складність в тому, що такі люди не мають часу на адаптацію.

Ілона Довгань: Ви сказали, що допомога надається не лише постраждалим, а й членам їхніх родин. Що мається на увазі?

Тетяна Сіренко: Зазвичай члени родин постраждалих звертаються за психологічною допомогою. Ми пояснюємо людям, що відбувалось з їхніми рідними і як у зв’язку з цим правильно комунікувати. Ми говоримо про те, що їхні переживання є нормальною реакцією організму на ненормальні події.

Ілона Довгань: Робота з психологом потребує не одного місяця, а може й року. Чи можуть люди отримувати фахову допомогу за місцем прописки?

Тетяна Сіренко: Наша організація має 21 мобільну бригаду психосоціальної допомоги на сході України. Ми провели курс навчання для членів бригад і соціальних працівників. Для цього спеціально запрошувались експерти з США.