Культура на периферії: не тільки розваги в торгівельному центрі

«Маленькі міста активізуються самі або ж туди приїздять менеджери з більших міст. Це почалося тепер, бо раніше не було спільного бажання виходити і робити щось спільно з громадою». Окремо обговорюємо досвід роботи інституції з громадами та контекстами спальних районів Києва — Позняків і Троєщини.

Ірина Славінська: Ми будемо говорити про рух культури від центру до переферії. Чи є цей рух?

Анна Погрібна: Мені здається, що є і останні 2 роки він дуже активно виявляється. У Києві з’являється дуже багато проектів, про які ми ще 2 роки тому не могли мріяти і в інших містах також є різні ініціативи, які або виникають самі, або ж люди з того ж Києва приїздять і активізують місцеве населення. 

Ірина Славінська: А звідки це взялося? Чому саме 2 роки тому це почалося?

Анна Погрібна: У 2014 році ми реалізували проект «Канікули на районі», який тривав місяць у спальному районі Позняки. Для нас це було доволі очевидним нашим рухом, оскільки до того ми вже 2 роки втілювали мистецькі проекти і вони були в різних районах, але вони були більше у формі мистецьких інтервенцій. Ми просто приходили і пропонували уже готовий мистецький продукт. 

У 2014 році нам хотілося зробити проект спільно зі спільнотою, яка живе на Позняках. Тому ми на місяць прийшли у парк на Позняки і втілювали майже щодня якийсь маленький проект або запрошували сучасних художниць, скульптурок, людей, які могли б щось розповісти про сучасне кіно. 

Ми хотіли показати, що у спальному районі може бути щось інше ніж, наприклад, фільм у розважальному центрі. Це єдиний і зрозумілий спосіб проведення вільного часу на перефірії. 

Ми не ставили собі за мету згуртувати спільноту, ми хотіли просто показати, що можуть бути альтернативні способи проведення часу, що мистецтво може бути не тількі в галереї в центрі. Тобто ми хотіли змінити уявлення і ставлення.