«Громадське радіо»
Про те, на що вплине цей транш, і що далі буде відбуватися з економічною ситуацією в країні, запитаємо в голови експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру, економіста Бориса Кушнирука.
Анастасія Багаліка: Транш надійде на рахунки Нацбанку?
Борис Кушнирук: Так, цей транш буде повністю зарахований до золотовалютних резервів і забезпечуватиме стабільність національної валюти.
Анастасія Багаліка: Багато говорили, що через затягування траншу, економічна ситуація в країні стала нестабільною.
Борис Кушнирук: Я би не погодився, адже ми маємо невеликий, але приріст економіки практично у всіх сферах діяльності — промисловості, аграрному секторі, торгівлі тощо. Тому немає підстав говорити про нестабільність.
Інша справа, що в нас завжди восени починають розгойдувати курс гривні. Це пов’язано з тим, що у нас аграрний сектор і металургія формують левову частину експортної виручки. Таким чином, аграрії вкрай зацікавлені, щоб на початку осені зростав курс іноземної валюти, бо вони в цьому випадку отримають більшу гривневу виручку.
Аграрії зацікавлені, щоб восени зростала валюта.
Дмитро Тузов: Як вони можуть на це впливати, адже це повинен регулювати Нацбанк?
Борис Кушнирук: Нацбанк в такому випадку може або витрачати додаткові резерви, або вживати адміністративних заходів.
Уявіть, що у вас є 90 днів на повернення експортних виручок. Враховуючи, що внутрішній ринок дуже залежить від обсягів товарів цих двох експортерів — металургів і аграріїв, то якщо вони починають затримувати повернення експортної виручки, в них з’являється можливість погратися за допомогою банків з курсом валют.
Анастасія Багаліка: Ви говорили, що Нацбанк може витрачати резерви, але він вже давно їх не витрачав, наскільки я розумію?
Борис Кушнирук: В цьому році ми мали подвійну ситуацію: переважно Нацбанк викуповував валюту, тобто, навпаки створював резерви, але за останні два тижня він проводив аукціони і продавав валюту. Тобто проводив доволі правильну тактику, коли підвищував курс іноземної валюти, таким чином виступаючи у ролі буфера, о який розбивалися всі спроби розгойдати курс.
Взагалі, якщо дивитися на макроекономічні показники, жодних підстав для знецінення гривні не було. Ми вже маємо стабільну ситуацію з точки зору позитивного сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами. Ми маємо ситуацію, коли Національний банк точно не фінансує дефіцит бюджету. Тому я останні три тижні коментував, що жодних підстав для знецінення гривні немає, і вона буде повертатися на коридор 24-25 грн за долар.
Жодних підстав для знецінення гривні немає, і вона буде повертатися на коридор 24-25 грн за долар.
Анастасія Багаліка: Сьогодні вночі, коли відбувалось засідання виконавчої ради МВФ по Україні, директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард заявила, що зусилля українського уряду по відновленню економіки у кризовий період позитивні. Як ви це прокоментуєте?
Борис Кушнирук: Вона також зауважила, чого чекає МВФ від України, а саме: продовження боротьби з корупцією і забезпечення бюджетної стабілізації, адже ми маємо ситуацію, коли бюджет цього року не виконується по доходам, а значить, і по видаткам.
Також є питання по приватизації, яка не проводиться. А чому? Тому що в нас за кожним нашим державним підприємством стоять ті чи інші інтереси певних олігархічних чи політичних груп, які зацікавлені в тому, щоб ці підприємства так і залишались під їх контролем.
Дмитро Тузов: Яка користь буде від цього траншу, якщо він осяде в золотовалютних резервах Нацбанку?
Борис Кушнирук: Він дає впевненість, що ситуація контрольована і з курсом, і в економіці. Також це говорить про те, що МВФ продовжує з нами співробітництво і довіряє чинній владі.
Також до цього траншу прив’язані інші гроші, які вже мають відношення до бюджету. Уряд США погодився видати, за умови кредитування МВФ, гарантію на 1 млрд доларів по випуску облігацій, які випускає Україна. І 600 млн євро виділяє Євросоюз. А от вже ці кошти підуть в бюджет, саме на покриття його дефіциту.
Анастасія Багаліка: І вони цей дефіцит покриють?
Борис Кушнирук: Частково — ні, і в цьому році потрібно буде проводити скорочення бюджету, тобто скоротити деякі видатки, або всі потроху.
З нами на зв’язку голова правління CMD-Ukraine (Центр розвитку ринкової економіки) Юрій Прозоров.
Анастасія Багаліка: Що ви почули в заявах Крістін Лагард?
Юрій Прозоров: Отримання траншу — це позитивний сигнал, але ці кошти підуть не в державний бюджет. Тому, якщо б ми його і не отримали, то по нашим розрахункам, нічого критичного не сталося б.
Ми не погоджуємось, що ми стоїмо перед необхідністю скорочення бюджету.
За нашою думкою, набагато важливіше використовувати наявні можливості економіки, і тут не до міжнародної спільноти ми маємо апелювати, а до самого уряду. Потрібно здійснити програму приватизації, адже наші внутрішні резерви дуже багаті, тому всім потрібно працювати, а не говорити, що треба скорочувати бюджет.
Також я вважаю, що при підготовці бюджету на 2017 рік потрібно відмовитися від хибної стратегії не нарощувати державний борг. Наша країна знаходиться не в мирному стані, ми не можемо виконувати рівень державного боргу на рівні 60% від ВВП, він у нас уже під 90%. Потрібно починати активну боргову політику, тому що ми бачимо, що інвестиції не приходять в Україну.
Анастасія Багаліка: Пане Борисе, чи варто нам влазити в борги, чи не варто?
Борис Кушнирук: Для того, щоб влазити в борг, потрібно, щоб хтось цей бог фінансував. А за рахунок чого його фінансувати? Нас на зовні з нашими борговими цінними паперами ніхто не чекає. Тобто єдиний, хто може фінансувати цей дефіцит, це Нацбанк. Це означає додатковий друк грошей, в результаті якого ми отримаймо інфляцію неймовірних розмірів.
Навпаки, нам потрібно максимально стимулювати економіку і скорочувати видатки, а там є, що скорочувати, тому що в нас дуже багато неефективних видатків по різних сферах.