Лише 12% переселенців мають власне житло, - аналітик

Андрій Солодько розповідає про рейтинг інтеграції ВПО у 20 містах України

Ведучі

Тетяна Трощинська

Гостi

Андрій Солодько

Лише 12% переселенців мають власне житло, - аналітик
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-kyivdonbass-2018-07-25_solodko.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-kyivdonbass-2018-07-25_solodko.mp3
Лише 12% переселенців мають власне житло, - аналітик
0:00
/
0:00

У студії Громадського радіо – аналітик з питань міграції  аналітичного центру CEDOS Андрій Солодько.

Андрій Солодько: За даними міжнародних організацій, які займаються мігрантами, 5 – 10 років потрібно мігранту, який переїхав на нове місце проживання, для інтеграції. Оскільки ВПО є внутрішніми мігрантами, вони вже тут жили, їм треба менше часу, адже вони орієнтуються, у них є необхідні кваліфікації, щоб знайти роботу, вони знають мову, знають, як вирішити деякі проблеми з оформлення документів, як віддати дитину до школи та отримати послуги з охорони здоров’я.

 

Ми вирішили, що якраз у 2018 році можна почати якусь оцінку. Крім того, держава взяла на себе зобов’язання щодо інтеграції, бо у 2015 – 2017 роках у нас діяв план інтеграції ще попереднього уряду, ще підписаний Яценюком, а зараз у нас є стратегія 2020, прийнята МінТОТ.

Як ми оцінювали? Ми взяли іноземний досвід, тому що є декілька великих міжнародних рейтингів, які оцінюють країни щодо спроможності інтеграції мігрантів. Ми взяли ці індикатори, їх близько ста. Це індикатори соціальної інфраструктури. Наприклад, скільки місць є у дитячих садках, чи є черги, чи є можливість влаштуватися на роботу. Індикатори спроможності влади – це те, чи прийняті додаткові програми щодо ВПО. Ідеться про місцеву владу. Також ми оцінювали взаємодію приймаючих громад та ВПО, тому що інтеграція – це рух назустріч. Ми шукали заходи для ВПО, те, наскільки ВПО представлені в органах влади, чи є ВПО, які працюють в департаментах місцевої влади.

Ми вирішили охопити всю Україну. Міжнародні організації ділять Україну на 5 зон в залежності від віддаленості від лінії розмежування. З кожної зони ми взяли по 4 міста, 2, де найбільша абсолютна кількість ВПО, і 2, де найбільша частка відносно до населення.

Чим менше місто, тим легше інтегруватися. Далі був висновок щодо наближеності до лінії розмежування. Ми побачили, що чим ближче до лінії розмежування, тим легше інтегруватися. Інша залежність, яку ми побачили, в тому, що чим більша частка ВПО відносно до населення в певному населеному пункті, то також легше інтегруватися, хоча і більше навантаження на інфраструктуру. Напевно, через згуртованість вони стають більш видимими, з’являється бажання влади щось робити.

Погані справи у міст-сателітів Києва. Ірпінь і Буча посіли два останніх місця

Тетяна Трощинська: Які міста лідери, а які – аутсайдери?

Андрій Солодько: Маріуполь і Сєвєродонецьк – два перших міста, третім іде Київ, хоча в Києві дуже мало робиться для ВПО. Але через те, що це велике місто, у ньому є великі ресурси. В першій десятці фактично всі міста Сходу, досить високо в першій десятці Ужгород і Львів (там і ВПО небагато, представники місцевої влади кажуть, що не сприймають ВПО як новоприбулих). Погані справи у міст-сателітів Києва. Ірпінь і Буча посіли два останніх місця. Серед ВПО популярно купувати житло в Ірпені і Бучі, але там фактично нічого не робиться, ні спеціальних програм, ні заходів. Ті, хто живуть в Бучі та Ірпені, часто є власниками житла. Таких серед ВПО небагато. Якщо середня цифра по Україні близько 96%, то серед ВПО таких 12%.

Житло є проблемною темою, але для ВПО на першому місці робота.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

За підтримки:
stopka_ukrainska_ukr.png