Майже 37% жінок-юристок зазнавали сексуальних домагань у професійній діяльності, — опитування

Про жінок в юридичній професії поговоримо з Христиною Кіт, керівницею «ЮрФем», Яриною Журбою, співзасновницею «ЮрФем», Ганною Вронською, координатором Форуму жінок-юристів АПУ.

Сьогодні наші гості проводили захід в Українському кризовому медіацентрі і оприлюднювали опитування, пов’язане із жінками в юридичній професії.

«Ми вирішили напередодні Дня юриста провести дослідження, з якими перешкодами стикаються жінки в доступі до професії. В опитуванні взяло участь 375 жінок, переважно, це жінки, які працюють юристками на підприємствах, установах та державних чи недержавних організаціях.
Нас цікавили питання, чи жінки-юристки вважають, що в нас є дискримінація жінок юристок у професії. І на це питання 47% жінок-юристок відповіло, що вони зазначають дискримінації у доступі до професії. Це пов’язано як і з тим, коли вони шукають роботу, так і з тим, коли вони  просуваються по своїй кар’єрній сходинці.

Основні моменти дискримінації такі: наявність неповнолітньої дитини, те, що не одружена, або – для чого підвищення заробітної плати, якщо ти не маєш сім’ї.

Також в нас було питання – чи  зазнавали жінки-юристки сексуальних домагань на роботі у відносинах з колегами. 36,9% жінок-юристок сказали, що вони зазнавали сексуальних домагань. Було це з боку керівництва, судді, колеги адвоката. Навіть були випадки, коли жінки  були змушені звільнитися з роботи через ці сексуальні домагання. Адже їм робили непристойні пропозиції, вони відмовляли, за що на них чинили тиск, і вони були змушені звільнитися з роботи.

Також варто врахувати, що є багато випадків, коли жінки-юристки захищають інтереси жінок, які постраждали від насильницьких злочинів. Це домашнє насильство, гендерно зумовлене насильство, і вони зазнають приниження та тиску з боку колишніх чоловіків та партнерів клієнток, яких вони представляють», – розповіла Христина Кіт.

Ярина Журба зазначає, що організація «ЮрФем», веде боротьбу за цивілізаційні цінності.

«Мій перший досвід у моїй юридичній професії – я пішла як захисник потерпілої у справі насильства в сім’ї в суд. І я відчула оце ставлення: якщо хтось когось побив, то це – злочин, а якщо чоловік побив жінку, то це недозлочин, це недопотерпіла, і ти недоюрист. І це виходить швидше якась культурна проблема, тому що на законодавчому рівні Кримінальний кодекс це розцінює як злочин. Але я пам’ятаю, як суддя вмовляла забрати заяву. Тому це боротьба не стільки юридична, а більше за цінності, за цивілізаційний поступ», – говорить Ярина Журба.

Також Ярина Журба, яка є експертом з питань децентралізації, зазначає, що, навіть, в умовах проведення нових реформ теж дуже гостро стоїть гендерне питання.

«Я можу продемонструвати це на прикладі нових об’єднаних громад, яких наразі є 413. І в менше, ніж 16% головами об’єднаних громад є жінки, а ті жінки, яких обрали головами – це доволі яскраві лідери, тобто ті, які вже пройшли шліфування. А є ситуації, коли жінки займають другі посади в громаді, виконують якусь тіньову роль, але вирішують більше питань. І з якихось культурних упереджень чи тиску не прийняли рішення йти на лідерські посади», – додала вона.

Ганна Вронська розповіла про таке явище, як фемінізація бідності.

«Під час сьогоднішньої прес-конференції мені сподобалася теза, що коли ми говоримо про гендерні питання, не можна просто говорити про цифри. Наприклад, була інформація, що серед суддів є більше жінок. А мені відомо, що на державній службі жінок працює більше, ніж чоловіків. Проте це не значить, що це свідомий вибір жінки, оскільки є такий термін, як фемінізація бідності, коли жінка змушена працювати за меншу заробітну плату, оскільки вона стабільна, а в неї ще до того є соціальні навантаження – і діти, і родина. Тобто це питання потрібно розглядати в комплексі, і не казати, що в нас все добре з гендером, оскільки більше половини жінок є у професії», – зазначила Ганна Вронська.    
 
Повну версію розмови можна прослухати в доданому звуковому файлі.